Батьки за вакцинацію – це спільнота друзів. Федір Лапій
26 лютого 2026 року громадська організація “Батьки за вакцинацію” (співзасновниця ГС “Коаліція за вакцинацію”) відзначила свій 10-річний ювілей. Аби з перших вуст дізнатися, як все починалося, чого вдалося досягнути за 10 років і які подальші плани ГО, головна редакторка Національного порталу з імунізації поспілкувалася з Головою правління організації. Це провідний український експерт з питань імунопрофілактики Федір Лапій – лікар-дитячий інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри педіатрії, імунології, інфекційних та рідкісних захворювань медичної школи Європейського міжнародного університету, член Європейської технічної дорадчої групи експертів з імунізації (ETAGE), голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ) – незалежної групи експертів, що формує рекомендації з питань вакцинації для МОЗ України на громадських засадах.
Федір Лапій презентує соціальну рекламу від ГО “Батьки за вакцинацію”
Розкажіть, будь ласка, як для Вас все почалося? Як відбулося Ваше знайомство з засновниками ГО “Батьки за вакцинацію” (БЗВ)?
Як то кажуть, не було б нещастя, але воно допомогло. В Україні стався спалах поліомієліту, і якраз у 2015-2016 роках проводилися три раунди вакцинації оральною поліомієлітною вакциною. Цей спалах і звів нас разом із майбутніми засновниками ГО, що на той момент були членами кількох київських Ротарі-клубів. Адже саме міжнародна організація Ротарі в глобальних масштабах допомагала та продовжує допомагати ліквідувати поліомієліт на планеті Земля. Тож з таких сумних причин ми й зустрілись. Поговорили, і коли майбутні засновники БЗВ побачили, що в Україні проблема не лише з поліомієлітом, але й з вакцинацією проти інших інфекційних хвороб, то в ході розмови природно виникла ідея: “Слухайте, а може нам заявитися як громадській організації?” На той момент в мене не було жодних думок, щоб стати членом або, тим більше, головою правління такої організації. Було лише бажання, аби в Україні розвивався громадський сектор – зокрема,і подібні ГО, які просували б вакцинацію та захист проти інфекційних хвороб в цілому. Так і почався цей рух. В результаті у 2016 році було створено ГО “Батьки за вакцинацію”. Зараз надворі вже 2026 рік, тож маємо ювілейну дату – 10 років існування організації. За цей час є багато такого, чим можемо пишатися. Хоча саме проблеми з захистом дітей проти інфекційних хвороб стали причиною для створення організації, за 10 років їй вдалося зробити чимало для вирішення цих проблем.
Флешмоб «Ранкова зарядка» в рамках Українського тижня імунізації-2017
А якими проєктами БЗВ Ви особливо пишаєтесь?
Перш за все, надзвичайно важливо, що завдяки діяльності ГО питання вакцинації вийшло за межі медичної спільноти. Що до промоції імунізації долучилися немедики. Що саме за підтримки громадськості почали проводитися освітні заходи для пересічних українців. І я дійсно пишаюся роздатковими матеріалами, які нам вдалося спільно розробити: казки про вакцинацію для дітей та довідники для батьків виявилися досить таки популярними. Ми ділилися цим досвідом і демонстрували його на міжнародному рівні. І колеги та друзі – як медики, так і немедики – з країн ЄС буквально казали: “Вау, як вам це вдалося?” Вони були захоплені масштабом громадської роботи в напрямку імунопрофілактики в Україні.
Можна також пишатися створеною нами групою “Вакцинація: питання та відповіді”, яка зараз нараховує більше 150 тисяч учасників. Можна пишатися тим, що в результаті діяльності БЗВ (яка пізніше стала стрижнем Коаліції за вакцинацію) виник Національний портал з імунізації. І тут ми знову ж таки можемо пишатися не лише в Україні, але й на міжнародному рівні. Тому що до мене вже зверталися колеги, які випадково заходили на цей ресурс і питали: “А як вам це вдалося? І чи можете поділитися досвідом? Ми хочемо у себе в країні мати подібний ресурс для медичних працівників та батьків про вакцинацію”. Це все те, чим ми дійсно пишаємося.
Федір Лапій та представники ГО “Батьки за вакцинацію” після брифінгу з нагоди презентації казки про вакцинацію для дітей “Як стати супергероєм” авторства Наталії Рибачик
Особисто я вперше дізналася про БЗВ завдяки акції “Зима близько: де наші вакцини?”. Тоді представники організації проводили акції як в соцмережах, так і “в реалі” та зверталися до влади з метою покращення постачання вакцин проти грипу в Україну. На Вашу думку, чи зіграли ці акції суттєву роль у вирішенні питання на рівні держави?
Звісно. Коли про такі питання говорять лише медики, то, на мою думку, цього недостатньо. Медики часом бувають дуже формальні в спілкуванні на рівні офіційних заходів чи в межах своїх професійних обов’язків. Коли ж подібні заходи проводить громадськість, коли збираються ініціативні люди з різних регіонів України, які переймаються питаннями, від яких горить серце, – тоді виходить набагато щиріше й набагато ефективніше, коли ми починаємо публічно говорити про подібні проблеми.
Постер акції “Зима близько: де наші вакцини?” (2017 рік)
Якщо порівняти ситуацію з імунопрофілактикою у 2016 та 2026 році, то зміни справді суттєві – в тому числі в законодавчій базі імунопрофілактики (наказ щодо протипоказів до вакцинації, оновлений Календар щеплень тощо). Чи вплинула на можливість цих змін діяльність громадських організацій – зокрема БЗВ?
Безумовно, і це вже доведено досвідом інших країн. Голос громадськості в громадянському суспільстві відіграє, я сказав би, першу скрипку. Пам’ятаю ситуацію після Революції гідності 2014 року, коли вперше виникло бажання створити Коаліцію за вакцинацію, де б громадські організації, які дбають про здоров’я дітей, здоров’я дорослих, захист від інфекційних хвороб, могли б спільними зусиллями чинити певний тиск на державу, аби вона ефективніше виконувала покладені на неї обов’язки. На той момент ще практично не було організацій, які б об’єдналися навколо цієї ідеї. Проте в 2016 році з’явилися БЗВ. І з 2016 року ми мали стрімке зростання кількості та якості подібних організацій, які потім влилися до Коаліції за вакцинацію – а стрижнем її стали якраз Батьки за вакцинацію. Тож багато змін в Україні, які стосуються сфери імунопрофілактики, без громадянського сектора справді були б неможливі.
Підписання Меморандуму про створення Коаліції за вакцинацію (2018 рік)
Якщо казати про подальші плани організації, то на чому, на Вашу думку, зараз варто зосередитись?
Насправді в нас попереду ще багато роботи. Бо є те, за що відповідають медики (в тому числі й в освітньому компоненті), а є те, за що повинне відповідати саме громадянське суспільство. Так, багато батьків вже змінили свою думку щодо вакцинації і зробили вибір на користь захисту своїх дітей. Разом з тим, залишається чимало з них, які ще сумніваються та потребують живих прикладів, коли, незважаючи на певні страхи та упередження, люди змінюють думку і захищають дітей шляхом вакцинації. Тож важливо продовжувати створювати навчальні матеріали, роз’яснення з питань вакцинації для батьків, наповнювати Національний портал з імунізації, відповідати на питання в групі “Вакцинація: питання та відповіді”. Важливо зауважити: зміни в царині імунопрофілактики справді суттєві, але ми маємо ще багато прикладів, коли на практиці вони не працюють. Прикладом є екстрена вакцинація проти сказу: маємо багато випадків необґрунтованих відмов у проведенні щеплення, зокрема – через псевдопротипокази чи недооцінку небезпеки сказу. І коли громадськість виявляє подібні недопрацювання, грубі помилки і про це говорить, то її голос стає надзвичайно важливим. І це те, що необхідно розвивати в подальшому, аби ситуація з вакцинацією продовжувала змінюватись на краще і аби зміни відбувалися не лише на папері.
Що б Ви сказали активістам БЗВ, які зараз, під час повномасштабного вторгнення, стомлені, зневірені та не певні, що варто продовжувати боротьбу в цьому напрямку під час повномасштабної війни?
Люди – соціальні істоти. І вони завжди шукають плече друга, на яке можна було б спертися. І коли ми стикаємося зі стражданнями, переживаннями, страхами, то все одно йдемо до своїх друзів. І Батьки за вакцинацію – це також спільнота друзів. Коли ми маємо спільну, світлу й досить таки чітку мету – а це в тому числі й протистояння антивакцинальним міфам, які народжуються в країні-агресорі, – це те, що дозволяє нам по-справжньому об’єднатися та відчути плече друга.
4-й тренінг Агентів змін з вакцинації (2019 рік)
Як зберегти фізичне та ментальне здоров’я під час війни? Адже все ж хочеться дожити до перемоги)
Важливо жити вірою в перемогу. Якщо ви хочете її відсвяткувати, то повинні захищати себе від негараздів, які можуть підірвати ваше здоров’я і вкоротити вам віку. Зокрема – від інфекційних хвороб. Тож готуйтеся до святкування перемоги, бережіть своє здоров’я та вакцинуйтеся!
Спілкувалася Марія Калмикова, головна редакторка Національного порталу з імунізації
