Інфекції

Що таке туберкульоз?
Туберкульоз — це інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу (бактеріями комплексу Mycobacterium tuberculosis).
Найбільш поширеним є туберкульоз легень, але хвороба може вражати й інші органи та системи організму (наприклад, нирки, хребет чи мозок), крім волосся та нігтів.

Як можна заразитись?
Передається туберкульоз (далі — ТБ) від людини, яка має відкриту форму ТБ (з активним бактеріовиділенням) до іншої людини повітряно-крапельним шляхом, тобто з краплями слини чи слизу під час кашлю, розмови, чхання. Ризик інфікування залежить від тривалості та інтенсивності контакту та від кількості бактерій, які вдихає здорова людина. Вірогідність розвинення хвороби після контакту з бактеріями залежить від стану імунної системи. Якщо вона не здатна стримувати інфекцію, розвивається туберкульоз.

Латентне тубінфікування та туберкульоз
Бактерія ТБ може “жити” в організмі не призводячи до розвитку захворювання. Це назвивається латентним тубінфікуванням (ЛТБІ).

Особи з ЛТБІ:

• Не мають симптомів захворювання;
• Не можуть заражати інших;
• Зазвичай мають позитивний результат проби Манту або позитивний результат IGRA-тесту;
• Можуть захворіти на ТБ, якщо не отримають хіміопрофілактику

Захворювання на ТБ

Бактерія туберкульозу стає активною якщо імунна система не може зупинити її розповсюдження. Коли бактерія туберкульозу активна (тобто розмножується в організмі), це називається захворюванням на ТБ. В такому випадку розвиваються симптоми, і пацієнт може заражати інших, поки не отримає адекватну терапію.
В багатьох осіб з ЛТБІ ніколи не розвинеться хвороба. В деяких пацієнтів хвороба розвивається швидко: протягом декількох тижнів після інфікування – до того, як імунна система почне боротьбу з бактерією. Інші можуть захворіти через роки, коли імунна система ослабне з інших причин.
Для осіб з ослабленою імунною системою, особливо для ВІЛ-інфікованих, ризик розвитку захворювання на ТБ значно вищий, ніж для осіб з нормально функціонуючою імунною системою.

Які симптоми захворювання?
Симптоми залежать від того, який орган чи систему уражено. Найчастіше бактерії туберкульозу вражають легені. В такому випадку можуть спостерігатись такі симптоми:
– кашель, що продовжується 3 тижні й більше
– біль в грудній клітині
– кашель з кров’ю
Інші можливі симптоми туберкульозу:
– слабкість чи втомлюваність
– втрата ваги
– відсутність апетиту
– озноб
– лихоманка
– сильне потовиділення вночі
Також можуть спостерігатись симптоми з боку інших уражених органів та систем: наприклад, біль у спині у випадку ТБ хребта чи кров у сечі у випадку ТБ нирок.

Особи з латентним тубінфікуванням не мають симптомів та не можуть заражати інших.
У більшості осіб з ЛТБІ ніколи не розвинеться власне захворювання на ТБ. Проте для певних груп шанси є високими, а саме для:
– ВІЛ-інфікованих;
– немовлят та маленьких дітей;
– осіб з захворюваннями, що послаблюють імунну систему;
– пацієнтів з діабетом та хронічними захворюваннями нирок;
– літніх людей;
– осіб, що не отримали адекватної терапії ТБ в минулому.
Якщо пацієнт знаходиться в групі ризику розвитку активної форми захворювання, то лікар призначає хіміопрофілактику.

Як діагностувати латентне тубінфікування (ЛТБІ)?

ЛТБІ в Україні діагностується за допомогою проби Манту. (За бажанням пацієнта, замість проби Манту він може провести квантифероновий тест власним коштом). Найчастіше ЛТБІ фіксується в дітей. Важливо взяти до уваги, що проба Манту не проводиться рутинно всім дітям.  Для визначенн потреби и проведенні проби Манту педіатром чи сімейним лікарем використовується скринінгова анкета, яку можна знайти в додатках до наказу МОЗ №102. За наявності факторів ризику дитина направляється на проведення проби Манту. У випадку позитивного результату проби дитина має пройти консультацію фтизіатра та за потреби отримати профілактичне лікування, аби ЛТБІ не перейшло в активну форму захворювання. Рентген-обстеження не є показовим для дігностики ЛТБІ і не може замінити пробу Манту чи квантифероновий тест.

Наскільки серйозним є захворювання? Які ускладнення можливі?
Туберкульоз — виліковне захворювання, успіх лікування залежить від вчасно розпочатого прийому ефективних медпрепаратів та дисципліни пацієнта у дотриманні всіх рекомендацій лікаря та регулярному прийомі ліків. Однак у випадку неотримання медичної допомоги туберкульоз може призводити до серйозних наслідків включно з летальними випадками. Наприклад, шанси такого розвитку подій високі у випадку, коли дитина першого року життя захворіє на туберкульозний менінгіт чи міліарний туберкульоз.
Можливі такі ускладнення ТБ:
– біль у спині;
– ушкодження суглобів (туберкульозний артрит);
– запалення мозкових оболонок (туберкульозний менінгіт);
– порушення роботи печінки та нирок;
– порушення роботи серця.
Туберкульоз розвивається у приблизно 10% людей, інфікованих бактеріями туберкульозу. Особливо чутливі до туберкульозу люди з ослабленою імунною системою (через хронічні захворювання або прийом певних ліків) та маленькі діти, оскільки їх імунна система ще не сформована. Щоб захистити дитину від важких форм туберкульозу використовують вакцину БЦЖ.

Як можна захиститись від туберкульозу?
На жаль, універсальної вакцини, яка б попереджала захворювання різними видами туберкульозу, немає. Хоча наукові розробки в цьому напрямку ведуться.
Сьогодні в арсеналі медицини є вакцина БЦЖ від важких, генералізованих форм туберкульозу, таких як туберкульозний менінгіт і міліарний туберкульоз. Вони особливо небезпечні для дітей першого року життя.
Без щеплення вакциною БЦЖ у дитини, яка захворіє на такий туберкульоз, ризик летального випадку сягає 92%. Тому цю вакцину вводять так рано — на 3–5 день життя немовляти. Це рекомендований вік для вакцинації, однак діти старші 5 днів також можуть і мають бути вакциновані. Якщо щеплення не було проведене до 2 місяців життя, то для оцінки необхідності вакцинації використовується проба Манту: щеплення БЦЖ проводиться лише у випадку, якщо результат проби негативний. Ревакцинація вакциною БЦЖ наразі не рекомендована, оскільки її ефективність не доведено, тож це щеплення проводиться один раз за життя. Впродовж життя вакцинована БЦЖ людина може захворіти на туберкульоз, але не матиме генералізованої форми ТБ з множинним ураженням кількох органів. Важливо зазначити, що вакцина БЦЖ не має вікових обмежень: за умови негативного результату проби Манту в Україні рекомендовано щепити БЦЖ дітей будь-якого віку. Ба більше: МОЗ рекомендує медичним працівникам активно наполягати на вакцинації БЦЖ дітей до 5 років під час кожного їхнього візиту до медичного закладу. В окремих випадках щеплення БЦЖ може бути показано й дорослим: наприклад, для в’їзду в країну, що вимагає наявність цього щеплення; медичним працівникам; особам, що проживають в осередку з хворими на ТБ з розширеною лікарською резстентністю, які через особливості перебігу в них захворювання на ТБ можуть постійно виділяти мікобактерію ТБ в мокротинні.

БЦЖ не гарантує, що дитина не захворіє на туберкульоз, проте повністю забезпечує захист від смертельних генералізованих форм туберкульозу – туберкульозного менінгіту та міліарного туберкульозу.

Оксана Молода, лікар-фтизіопульмонолог вищої категорії, експерт Національного порталу з імунізації.

БЦЖ — це жива вакцина, проте мікобактерії в її складі настільки ослаблені, що вони не здатні викликати захворювання. БЦЖ застосовують у багатьох країнах з високою поширеністю ТБ для захисту дітей. На жаль, Україна й досі знаходиться в цьому переліку.  Для порівняння, рівень захворюваності на ТБ в Україні – 48 на 100 тисяч населення, а в країнах Євроспільноти – від 0,1 до 1,2 на 100 тисяч населення. Тому так важливо дотримуватись Національного календаря профілактичних щеплень і вчасно захищати своїх дітей від загроз.

Наукові дослідження продемонстрували що діти, яким не робили щеплень, хворіють на туберкульоз у 15 разів частіше, ніж ті, хто своєчасно отримав щеплення. Згідно даних Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) протягом 4-х років після введення вакцини БЦЖ у дітей знижується вірогідність інфікування туберкульозом на 70%.

Які реакції на введення вакцини БЦЖ можливі?

Особливістю вакцини БЦЖ є те, що в більшості вакцинованих спостерігається місцева реакція в місці введення. Через 1-6 місяців на місці введення утворюється папула (пляма, що виступає над поверхнею шкіри) червоного кольору, яка загоюється через декілька тижнів. Через 6-12 тижнів на місці папули може утворитись невеличка мокнуча виразка: в такому випадку накладіть суху пов’язку і не використовуйте пластир. Процес загоєння виразки може зайняти біля трьох місяців, після чого утвориться невеличкий шрам (“рубчик”). Цей процес є нормальним і очікуваним (хоча відсутність “рубчика” також є варіантом норми) і не потребує лікування.

Загальні реакції (такі як підвищення температури тіла та загальне нездужання) на введення вакцини БЦЖ зазвичай не виникають.