Інфекції

Що таке дифтерія? Розповідає експертка Національного порталу з імунізації Анастасія Бикова-Шелевицька

Дифтерія – інфекційне захворювання, що викликається коринебактерією (дифтерійною паличкою). Ця бактерія здатна виробляти потужний та вкрай небезпечний для здоров’я та життя людини токсин.

Як можна заразитись?
Дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, тобто через кашель, чхання. Також можна заразитись через предмети, якими користувалася хвора людина: іграшки, постіль,посуд. Підступність дифтерії ще й в тому, що вона може передаватись не лише від хворої людини, а й від носія збудника. В останньому випадку носій не має симптомів, але від нього можливо заразитися.

Через який час після зараження з’являться перші симптоми?
Інкубаційний період складає від 1 до 10 днів, найчастіше від 2 до 5 днів.

Які симптоми захворювання?
Підступна дифтерія тим, що її початок може бути дуже схожим на звичайну респіраторну інфекцію (“застуду”), тож дорослі можуть не надати великого значення першим проявам хвороби.
Найпоширеніші симптоми:

• біль у горлі,
• підвищення температури тіла (частіше до не надто високих цифр),
• озноб,
• збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів,
  можливий набряк шиї
• осиплість голосу
• утруднення дихання, ковтання.

Специфічним симптомом є поява плівок сірого кольору. Токсин,який виділяє бактерія, руйнує здорові тканини. Протягом кількох днів мертва тканина утворює товсте сіре покриття, найчастіше в горлі. Але плівки можуть покривати і інші ділянки тіла: ніс, око, піхву і шкіру. Можуть вистилати і невидимі для ока ділянки: трахею, серце ( що призводить до такого ускладнення хвороби як дифтерійний міокардит)

Які ускладнення дифтерії?

• Блокування дихальних шляхів, через закупорку плівками
• Пошкодження серцевого м’яза (міокардит)
• Ушкодження нервів (поліневропатія)
• Втрата здатності рухатися (параліч)
• Дихальна недостатність або запалення легень (пневмонія)
• Ураження нирок

Дифтерія може призвести до смерті. Навіть при лікуванні близько 1 із 10 пацієнтів з дифтерією гинуть. Без лікування, як правило, шанси 50 на 50.

Як можна захиститись від дифтерії?

Єдиний спосіб профілактики – це вакцинація.

І щеплюватись потрібно не тільки дітям, а й дорослим!

Для профілактики дифтерії використовують комплексну вакцину. Тобто захистить вона не тільки від дифтерії, а і від кашлюку та правця (АаКДП, АКДП), або ж дифтерії і правця (АДП, АДП-М)

Згідно з національним Календарем профілактичних щеплень, для вакцинації дітей проти дифтерії, кашлюку, правця на першому році життя можуть використовуватися вакцини як з ацелюлярним (АаКДП), так і з цільноклітинним (АКДП) кашлюковим компонентом. Ці вакцини використовуються для щеплення дітей до 6 років 11 місяців 29 днів.

Вакцинація АКДП (АаКДП) вакциною здійснюється у: 2 місяці (перше щеплення), 4 місяці (друге щеплення), 6 місяців (третє щеплення). У 18 місяців проводиться ревакцинація.

Ревакцинацію проти дифтерії та правця у 6 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (далі — АДП), наступну у 16 років — анатоксином дифтерійно-правцевим зі зменшеним вмістом антигену (далі — АДП-М).

Вакцинація дорослих

Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказаннями, які раніше були щеплені, проводять АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення АДП-М.