Імунопрофілактика в Україні під час великої війни: успіхи й виклики. Олександр Заіка

Пане Олександре, які зміни відбулися за останні роки в плані дотримання “холодового ланцюга”? Які саме оновлення в обладнанні та процедурах було здійснено? Чому це важливо для пересічних українців?

Зараз в Україні діє одна із найсучасніших систем транспортування та зберігання вакцин у світі — “холодовий ланцюг”. Це багатокомпонентна система яку міністерство почало впроваджувати на початку пандемії і систематично — крок за кроком — фіналізувало вже під час війни.

Досить просто пояснити для кожної людини чому це важливо, адже дотримання холодового ланцюга — це гарантія якості від прийому вакцин до доставки препаратів у лікарні та пункти щеплення в кожному місті чи громаді.

Саме тому міністерство —  з залученням міжнародних партнерів, таких як Бюро ВООЗ, Світовий Банк, ЮНІСЕФ — співпрацювало на кожному з етапів: заміни обладнання для зберігання вакцин, закупки авто для перевезення та система контролю якості на цих етапах.

Перше, що було замінено: обладнання на складах, де вакцину зберігають, та у медзакладах, де проводять щеплення. Старі радянські холодильники та морозильні камери — замінені на сучасні холодові кімнати: це більше 5 тисяч холодильників та морозильних камер. Вони відповідають останнім світовим стандартам та перекваліфіковані ВООЗ. Наприклад, морозильні камери підтримують необхідну температуру 72 години в разі відсутності електроенергії: морозильники та холодильники підтримують стабільну температуру протягом 3-5 днів, залежно від температури зовні. Термосумки місткістю 22 літри утримують холод протягом 152 годин за температури +43 градуси зовні, а за нижчої температури — ще довше.

Якщо електропостачання не відновлюється протягом тривалого часу, вакцину переміщують або у великі термоконтейнери, що використовують для надзвичайних ситуацій, або у холодильники чи морозильники медзакладів, де є електроенергія.

Другий компонент: зараз у кожному регіоні працюють холодові кімнати (у Центрах контролю і профілактики хвороб). Це такий собі регіональний склад, куди з національного складу привозять вакцини і вже звідти вони розподіляються у кожен медзаклад. Третє — це транспорт та система контролю під час перевезення (взимку і влітку). Близько 100 спеціально обладнаних рефрижераторним обладнанням авто зараз розвозять вакцини по країні.

Якщо підсумувати: за останні роки система “холодового ланцюга” в Україні суттєво посилилася. Медзаклади отримали сучасне холодильне обладнання з можливістю безперервного моніторингу температури; впроваджено цифрові системи контролю; оновлено логістику транспортування вакцин — від національного рівня до пунктів щеплення. Також посилено стандарти зберігання і регулярне навчання медиків, щоб мінімізувати ризики порушення температурного режиму. Для людей це означає що вакцина, яку вони отримують, є якісною, безпечною та ефективною. Дотримання “холодового ланцюга” — це гарантія того, що щеплення реально захищає.

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко оглядає спеціалізований холодильник для зберігання МІБП. Фото: ФБ-сторінка Віктора Ляшка

Чому оновлення Національного календаря профілактичних щеплень - це важливий крок на шляху впровадження світових стандартів імунопрофілактики в Україні? Які виклики необхідно було подолати, аби досягнути такого результату під час повномасштабної війни? Які подальші плани МОЗ стосовно розширення Календаря?

Оновлення Календаря профілактичних щеплень — це важливий крок до наближення України до сучасних міжнародних стандартів імунопрофілактики. Важливо зазначити, що йдеться не лише про додавання до Календаря одного нового антигену (а саме – ВПЛ-інфекції), а про системне оновлення підходів: зміну схем вакцинації за віком, перехід на більш сучасні комбіновані вакцини, а також інтеграцію нових інструментів профілактики, зокрема вакцинації проти ВПЛ. Це означає кращий захист для дітей і підлітків, менше ін’єкцій і зручніший графік для батьків.

Такий крок як зміна Календаря у війну є невід’ємною частиною євроінтеграційного курсу України і доказом стійкості нашої системи охорони здоров’я. Досягнення цього результату вимагало комплексної роботи: погодження змін із національними та міжнародними експертами, забезпечення фінансування, підготовки системи охорони здоров’я, оновлення нормативної бази та проведення масштабної комунікаційної і навчальної роботи з медиками.

У подальшому країна зможе продовжувати гармонізацію Календаря з огляду на світові рекомендації та актуальні потреби у сфері громадського здоров’я. Зокрема розширювати перелік антигенів і впроваджувати нові підходи до вакцинації відповідно до епідемічної ситуації та можливостей системи.

Голова Національної технічної експертної групи експертів з питань імунопрофілактики Федір Лапій презентує оновлений Календар щеплень. Фото: ФБ-сторінка Ірини Волошиної

Які наразі результати з охоплення календарними щепленнями дітей та дорослих? Які виклики доводиться долати для отримання таких результатів в часи війни? Що перш за все допомагає долати ці виклики?

Попри повномасштабну війну, Україні вдалося зберегти відносно стабільні показники охоплення плановими щепленнями, особливо серед дітей. Водночас у різних регіонах ситуація може відрізнятися через безпекові умови та переміщення населення. Допомагає долати ці виклики злагоджена робота медиків, мобільні вакцинальні бригади, підтримка міжнародних партнерів, а також постійна комунікація з людьми про важливість щеплень. І, безумовно, — проведення додаткових (кеч-ап) вакцинальних кампаній.

Під час додаткових заходів з імунізації доохоплюються вакцинацією  особи, які пропустили планову імунізацію у попередні роки. Це сприяє підвищенню рівня охоплення щепленнями населення проти основних інфекційних захворювань та формує захист спільноти від вакцинокерованих хвороб. Можемо говорити про вже проведені такі заходи по доохопленню щепленнями проти поліомієліту, кору, епідемічного паротиту, краснухи, кашлюку, дифтерії та правця.

Найголовніше, що вакцинація залишається доступною і безоплатною, і це критично важливо для захисту населення навіть в умовах війни. У 2025 році більшість показників охоплення перевищили 90%. Тобто ці дані відображають позитивну динаміку. Наприклад охоплення КПК першою дозою серед дітей 1 року досягли 95,7% — це найвищий показник за останні 3 роки. Охоплення щепленнями дорослих проти дифтерії/правця зросло з 40,2% (2022) до 91,6% (2025). Охоплення проти поліомієліту серед дітей 14 років зросло з 58,9% від початку повномасштабної війни у 2022 до 91% у 2025 році.

Загалом показники охоплення профілактичними щепленнями свідчать про те, що Україна виходить на довоєнні рівні вакцинації, хоча для забезпечення колективного імунітету вони все ще залишаються недостатніми.

Які ще досягнення України в царині імунопрофілактики Ви хотіли б відзначити?

В контексті вакцинації важливим документом став наказ МОЗ №595 — про зміни в управлінні вакцинами. А саме: забезпечення умов зберігання, транспортування, приймання та обліку вакцин. Зміни охоплюють кілька ключових аспектів. Передусім, це структурне оновлення системи “холодового ланцюга”. Зокрема, відтепер чітко визначено учасників системи “холодового ланцюга” та їхні обов’язки:

• Виробники медичних імунобіологічних препаратів (МІБП) забезпечують початковий етап “холодового ланцюга”, гарантуючи дотримання температурного режиму під час випуску продукції;
• Національні склади: імпортери та дистриб’ютори, відповідальні за зберігання великих обсягів МІБП із використанням спеціалізованого обладнання, повинні гарантувати безперервний моніторинг температурного режиму за допомогою сертифікованих приладів (ДТМ і термореєстраторів);
• Обласні та районні та/або місцеві склади оптового зберігання МІБП: здійснюють розподіл МІБП до закладів охорони здоров’я й несуть відповідальність за навчання персоналу, використання термоконтейнерів і контроль за транспортуванням.
• Надавачі послуг з вакцинації: заклади охорони здоров’я, фізичні особи – підприємці, які одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, аптечні заклади, які задіяні в процесі імунопрофілактики. Вони зобов’язані вести точний облік вакцин, стежити за їх термінами придатності та дотримуватися інструкцій щодо зберігання. Така структура знижує ймовірність порушень та спрощує контроль із дотримання “холодового ланцюга” на кожному етапі.

Важливий аспект, який нормативно врегульовано —- заборона використовувати побутові холодильники для зберігання імунобіологічних препаратів. Для зберігання імунобіологічних препаратів дозволено використовувати лише спеціалізоване холодильне обладнання. У побутових холодильниках дозволяється зберігати лише холодоелементи.

Оновлені вимоги до температурних режимів та електронного обліку дозволяють більш ефективно контролювати збереження вакцин, що є критично важливим для їх ефективності та безпеки. Ці зміни знижують ризик порушення умов зберігання і транспортування вакцин.

Спеціалізований холодильник для зберігання МІБП

Ваші побажання читачам стосовно підтримання свого фізичного та ментального здоров’я в період повномасштабного вторгнення росії?

Як на мене то дуже важливо триматися за прості речі, які повертають відчуття контролю: дбати про своє тіло, за можливості якомога більше рухатися, обирати здорові звички, знаходити свій ритм. Для мене це поїздка на роботу велосипедом; друга звичка яка важлива завжди, а надто у війну — регулярне донорство крові. Тобто маленькі щоденні дії які допомагають зберігати стійкість і підтримувати себе та інших.

І не менш важливо не залишатися наодинці з тривогою чи переживаннями: звертатися до лікаря або фахівця по допомогу — це нормально і правильно. Система допомоги з психічного здоров’я активно розвивається і стає більш доступною. Послуги вже інтегровані на рівні первинної медичної допомоги — тобто звернутися можна до свого сімейного лікаря, який надає базову підтримку та за потреби скеровує до профільного фахівця. Паралельно посилюється спеціалізована допомога — працюють психологи, психіатри, мультидисциплінарні команди та реабілітаційні сервіси. Важливо, що ці послуги є безоплатними в межах Програми медичних гарантій, а отже — доступними для кожного. Тому не варто відкладати звернення: турбота про психічне здоров’я — це така ж норма, як і звернення до лікаря при фізичних симптомах.

Олександр Заіка вакцинується проти дифтерії та правця. Фото: ФБ-сторінка Олександра Заіки

Спілкувалася Марія Калмикова, головна редакторка Національного порталу з імунізації

Інтерв’ю підготовлено з нагоди Тижня імунізації-2026  в рамках реалізації меморандуму щодо спільних намірів з розвитку імунопрофілактики між МОЗ України, ЦГЗ України та ГС “Коаліція за вакцинацію”.