Будь-яка людина, що дихає, може захворіти на туберкульоз. Але хвороба повністю виліковна. Оксана Молода
24 березня відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Саме в цей день, у 1882 році, лікар та мікробіолог Роберт Кох оголосив про виявлення бактерії, що спричиняє це захворювання. Відкриття спростувало теорію про спадковість туберкульозу та дозволило розпочати розробку методів його діагностики та лікування.
Туберкульоз в наш час є повністю виліковним. Разом з тим, недостатня обізнаність щодо захворювання, його профілактики та лікування досі заважає багатьом українцям вчасно виявляти в себе туберкульоз та, відповідно, отримувати необхідну медичну допомогу, одужувати й повертатися до повноцінного життя.
Чому туберкульоз залишається серйозною проблемою громадського здоров’я в Україні? Яка наразі ситуація з захворюваністю на нього? Як туберкульоз насправді передається? За яких симптомів звертатися до лікаря? Чи є туберкульоз “хворобою залежних та безхатьків”? Чи правда, що туберкульоз не виліковується, а лише “заліковується”? Як оновлений Календар щеплень може покращити ситуацію з захистом населення проти туберкульозу ? На ці та інші поширені питання читачів нашого ресурсу відповідає Оксана Молода – лікар-фтизіопульмонолог, позаштатний експерт НСЗУ з питань профілактики та лікування туберкульозу, консультант проєкту PATH “Підтримка зусиль протидії туберкульозу в Україні”, експерт Національного порталу з імунізації.
Оксана Молода
Яка в цілому ситуація з туберкульозом (ТБ) у світі?
ТБ залишається однією з найпоширеніших інфекційних хвороб у світі. Щороку фіксуються мільйони нових випадків захворювання, а сотні тисяч людей помирають від його ускладнень. Попри наявність ефективного лікування ТБ не зник. На це є ціла низка причин:
- пізні звернення пацієнтів за медичною допомогою, зумовлені безпрецедентною стигматизацією цієї хвороби;
- низький рівень настороженості щодо симптомів ТБ серед лікарів первинної ланки. Це пов’язано з міфологізацією ТБ, який досі вважається захворюванням виключно асоціальних або незахищених верств населення. Саме тому у заможних людей лікарі первинної ланки часто не підозрюють ТБ;
- поєднання ТБ з ВІЛ-інфекцією;
- соціально-економічні фактори. До прикладу, війна в Україні, міграція, стрес, погіршення умов життя – все це фактори розповсюдження та підвищення захворюваності на ТБ.
Як передається ТБ? І хто в зоні ризику?
Важливо пам’ятати, що ТБ – це класична інфекція, що передається повітряним шляхом. Не повітряно-крапельним, як вважалося раніше, а саме повітряним – коли дрібні часточки мікроаерозолю потрапляють у бронхіоли та альвеоли легень і викликають там туберкульозний процес. Тож надзвичайно важливим є припинення міфів про передачу ТБ контактно-побутовим або пиловим шляхом. Маємо розуміти, що ТБ не розповсюджується через спільне використання зубних щіток, при поцілунках, рукостисканні, спільному користуванні постільною білизною, їжею, напоями, посудом тощо. Джерелом інфекції є ТІЛЬКИ пацієнт, який виділяє аерозоль з мікобактерією ТБ.
Ще раз підкреслюю, що будь-яка людина, яка дихає, може захворіти на ТБ. При цьому абсолютно не принципово, наскільки ця людина заможна. Можливість захворіти на ТБ не залежить від соціального статусу, статків чи статі людини. Це не хвороба лише людей із залежностями, безхатьків та незахищених верств населення.
А що з ТБ в Україні?
Якщо ми подивимося на ситуацію з захворюваністю на ТБ у 2025 році, то побачимо, що, на жаль, через вплив війни епідеміологічна ситуація залишається нестабільною. Станом на 2025 рік за 9 місяців 2025 р було зареєстровано 11614 випадків ТБ. Серед дітей до 17 років за цей період зафіксовано 408 випадків – це 5.6 на 100 тис населення. Такий рівень дитячої захворюваності демонструє нам, що під час війни ТБ “піднімає голову” та починає вражати дітей як найвразливішу верству населення. Лідерами з захворюваності в Україні є Одеська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Житомирська та Закарпатська області, що зумовлено, в першу чергу, міграційними процесами.
В Україні за даними на 2025 рік спостерігається зниження показника захворюваності на ТБ у порівнянні з 2024 роком – на 18,2%. На перший погляд, такі дані свідчать про те, що ми цілком тримаємо ТБ під контролем навіть попри виклики війни. Насправді ж це, на жаль, не зовсім так. Такі показники демонструють нам недостатній рівень виявлення ТБ. Це означає, що є люди, в яких доступ до медичної допомоги ускладнений, тож вони не звертаються за нею вчасно – наприклад, на територіях, дотичних до проведення бойових дій або через вимушене переселення. Також маємо великий прошарок військових, які знаходяться у вразливих умовах: у стані переохолодження, постійного контакту один з одним. Безпрецедентний рівень ТБ серед військових також сприяє його розповсюдженню та пізньому виявленню. Адже, на жаль, військових не можуть відпускати на обстеження за першим бажанням або за появи перших симптомів, а інколи це неможливо суто логістично.
Загалом по Україні захворюваність на ТБ зараз становить 44.2 на 100 тис населення. Що – з урахуванням сказаного вище – демонструє, скоріше, не ефективне стримування розповсюдження ТБ, а його недовиявлення. Найбільш загрозливим є зростання дитячої захворюваності.
Фахівці фтизіопульмонологічних центрів відзначають, що фіксується багато занедбаних випадків ТБ (тобто таких, що не були виявлені вчасно). Це є опосередкованою ознакою того, що раннє виявлення недостатнє.
З 1 січня 2026 року набув чинності новий Національний календар щеплень. Зокрема, ціла низка оновлень стосується вакцинації проти ТБ вакциною БЦЖ. Що саме змінилося? І як ці зміни можуть покращити ситуацію з профілактикою ТБ?
- Щеплення БЦЖ тепер проводитимуть вже за 24 години після народження дитини і до виписки з пологового будинку. Це важливо з урахуванням скорочення терміну перебування породіллі у пологовому стаціонарі – з метою профілактики внутрішньолікарняної інфекції, а також для покращення побуту та самопочуття жінки після неускладнених пологів. Це рішення прийнято з урахуванням світових рекомендацій, які наголошують: у країнах з високим та середнім тягарем ТБ відтермінування щеплення БЦЖ навіть на короткий термін може призвести до збільшення рівня смертності немовлят приблизно на 2,8%.
- Ще одним важливим оновленням є можливість проводити щеплення БЦЖ без попередньої проби Манту або квантиферонового тесту до виповнення немовляті 7-ми місяців (якщо нема підтвердженого контакту з хворим на ТБ). Раніше, нагадую, це було можливо лише до 2-х місяців. Це спрощує логістичні маршрути пацієнта та прибирає потребу в синхронізації проби Манту з проведенням БЦЖ. Також встановлено чіткий термін релевантності проби Манту. Що мається на увазі? Раніше після проведеної туберкулінової шкірної проби або квантиферонового тесту, що передують вакцинації БЦЖ, стояло питання, як довго ці результати залишаються чинними. Тепер, нарешті, чітко прописано, що термін придатності результату становить 2 місяці. Тобто протягом 2-х місяців з моменту отримання результату ми маємо щепити дитину БЦЖ.
- Вакцину БЦЖ тепер можна вводити разом з іншими вакцинами, якщо це не протипоказано інструкцією до медичного застосування. Це розповсюджена світова практика, і нарешті вітчизняний Календар їй відповідає. Такі зміни значно спрощують доступ маленьких пацієнтів до вакцинації проти ТБ. Єдиний нюанс: вакцини вводяться в різні ділянки тіла, і в ділянку, куди було введено БЦЖ, ми протягом 3-х місяців не вводимо жодні вакцини або біологічно активні речовини.
- Наразі чітко прописано, що дорослі за необхідності можуть отримати щеплення БЦЖ коштом держави. Це особи з певних груп ризику, а саме:
- фахівці закладів охорони здоров’я, що мають контакти з пацієнтами, у яких підтверджений діагноз “Туберкульоз” або є підозра на нього;
- ті, хто зважаючи на оцінку ймовірності поширення інфекції здійснюють аерозольгенеруючі процедури або працюють за умов ризику штучно утвореного аерозолю (при роботі із зараженим біоматеріалом, під час аварійної ситуації);
- особи, які працюють у закладах соціального захисту населення;
- особи, які працюють у закладах позбавлення волі;
- особи, які працюють на підприємствах з високим рівнем забруднення повітря.
Наостанок хочу зазначити, що манту, як і раніше, мочити можна, а квантифероновий тест є повноцінною альтернативою пробі Манту. При цьому він не є “кращим” за пробу манту – вони абсолютно співставні між собою за чутливістю.
Як запідозрити в себе ТБ? Коли бігти до лікаря? І чи виліковний ТБ?
Основними симптомами, які можуть насторожити стосовно наявності ТБ, є
- кашель тривалістю понад 2 тижні;
- температура тіла, що коливається в межах 37.2 – 38 C;
- слабкість;
- втрата маси тіла понад 3 кг протягом місяця.
Наявність цих симптомів має спонукати якнайшвидше звернутись за обстеженням до сімейного лікаря. Також пам’ятаємо: якщо людина знає, що в неї був підтверджений контакт із пацієнтом з ТБ, це також привід звернутися за обстеженням як контактній особі.
Наголошую: ТБ є повністю виліковною інфекцією! Єдина умова виліковності – це безперервне лікування, призначене вчасно. Нагадую, що лікування ТБ повністю забезпечується державою і є абсолютно безкоштовним. Всі препарати, наявні в Україні, мають міжнародну сертифікацію та використовуються для лікування ТБ в усьому світі. Наразі існують короткі схеми лікування ТБ від 4 до 6 місяців – для чутливого ТБ, і 6-9 місяців – для резистентного. Також існують короткі схеми профілактичного лікування.
Пам’ятайте: твердження, що ТБ “не виліковується, а заліковується” – це лише міф. Якщо пацієнт звертається за допомогою до лікарів-фтизіатрів, йому призначається лікування протитуберкульозними препаратами. На момент закінчення лікування життєздатної бактерії туберкульозу в організмі пацієнта не залишається і він є повністю здоровим.
Тож бережіть своє здоров’я та звертайтеся за медичною допомогою вчасно!
Спілкувалася Марія Калмикова, головна редакторка Національного порталу з імунізації