“Кав’ярня+лікар” та “Перукарня+лікар”: як проводять промоцію вакцинації на Донечинні

2025 | 28 Тра | 20:49

Сьогодні ми повернулися до Донецького обласного центру контролю та профілактики хвороб, аби додатково розповісти про успішні кейси з питань імунізації, якими пишається команда установи на чолі з генеральним директором Сергієм СКРИПНІКОМ. 

Які успішні кейси з імунізації вашого ОЦКПХ у співпраці з громадами ви могли б виділити? Що саме стало запорукою їхнього успіху?

Один із наших найбільш успішних кейсів — це системна міжсекторальна співпраця з органами освіти. Зокрема, ми проводили селекторні наради з Департаментом освіти та директорами закладів освіти. Це дозволило швидко донести єдине бачення кампанії з імунізації, надати методичну підтримку й узгодити єдині меседжі.

Також ефективною виявилася практика проведення брифінгів та навчальних зустрічей для медичних працівників, де ми пояснювали нові підходи до комунікації з населенням, розбирали типові заперечення пацієнтів і надавали оновлену доказову інформацію про вакцини.

Ще один позитивний приклад — масштабне використання поліграфічної продукції. Ми не лише роздавали брошури та листівки населенню, а й розміщували інформаційні матеріали у місцях масового скупчення людей — пунктах видачі гуманітарної допомоги, амбулаторіях, ЦНАПах, аптеках, магазинах, громадському транспорті. Це дало змогу «дотягнутися» до тих людей, які зазвичай не шукають таку інформацію самостійно.

Сергій Скрипнік відвідує громади області з робочими візитами. 

Не менш важливою була практика проведення індивідуальних і групових бесід з населенням, особливо в сільських громадах. Медики, які володіють локальним контекстом і говорять «однією мовою» з пацієнтами, відіграли ключову роль у зміні ставлення до вакцинації.

Що стало запорукою успіху?

• По-перше, узгоджені дії між усіма залученими структурами — медичними, освітніми, адміністративними.

• По-друге, орієнтація на просту, доступну та чесну комунікацію з людьми.

• І, по-третє, постійна присутність у полі громади — не разова кампанія, а системна робота.

Там, де ми працювали разом із громадою, слухали її потреби й адаптували підходи, ми бачили зростання рівня довіри та охоплення щепленнями.

Які підходи в комунікації з громадами виявилися найбільш ефективними?

Найефективнішими виявилися ті підходи, які були максимально адаптовані до конкретних особливостей кожної громади — як соціокультурних, так і інформаційних. Універсальні повідомлення працюють, але найбільший ефект ми спостерігали тоді, коли інформація подавалася «своїми словами» — через людей, яким громада довіряє. Зокрема, працює модель «рівний — рівному», коли інформацію про щеплення доносить не лише медик, а й, наприклад, вчитель, місцевий лідер думок, голова громади, священник або представник молодіжної ради. Такі меседжі не сприймаються як тиск і мають набагато вищий рівень сприйняття.

Дуже ефективною виявилася пряма комунікація через освітні заклади: батьківські збори, лекції у школах, інтерактивні заходи з учнями, поширення інформаційних буклетів. Ми використовували інфографіку, анімацію, короткі відео — усе, що допомагало спростити складну медичну інформацію. Також ми активно застосовували цифрові канали: сторінки громад у соцмережах, Viber- та Telegram-групи, місцеві сайти. Там, де громади були більш діджиталізовані, це дало швидкий результат.

Нарешті, важливою була відкритість до діалогу. Ми не лише «доносили інформацію», а й відповідали на запитання, визнавали страхи, розвіювали міфи через прямі зустрічі — іноді навіть у форматі «кав’ярня+лікар».

Ключ до успіху — не засуджувати, а пояснювати і слухати. Там, де комунікація була живою, чесною і поважною, люди змінювали думку. І це найцінніше.

Команда обласного ЦКПХ проводить промоцію вакцинації серед населення громад.

З якими основними викликами ви стикалися під час реалізації вакцинальних кампаній у громадах? 

Один із найсерйозніших викликів — це недовіра до вакцинації з боку частини населення. Особливо це стало помітно під час кампаній проти COVID-19, коли навколо щеплень було багато фейкової інформації. Люди боялися побічних ефектів, не довіряли виробникам або ж просто не мали достатньо перевіреної інформації.

Ще один виклик — це низький рівень обізнаності у віддалених або малих громадах, де часто бракує медичних працівників, немає системної просвітницької роботи, а іноді навіть відсутній стабільний доступ до вакцин через логістику.

Певну складність становила й координація між різними установами — медичними, освітніми та місцевим самоврядуванням, особливо в умовах воєнного стану, коли ресурси обмежені, а людський фактор грає важливу роль.

Робочі зустрічі з медичною спільнотою області.

Що допомогло подолати ці виклики? 

Найперше — відкрита комунікація з населенням. Ми проводили зустрічі, бесіди, поширювали друковані матеріали, активно використовували соцмережі та шкільне середовище. Дуже допомогло залучення лікарів, учителів, релігійних та громадських лідерів — тих, кому люди довіряють.

І нарешті — координація на рівні громади та підтримка з боку органів місцевого самоврядування виявилися вирішальними. Там, де були зацікавлені керівники, кампанії проходили значно ефективніше.

Як залучення громади впливає на довіру до вакцинації та рівень охоплення щепленнями?

Залучення громади — це не просто додатковий компонент вакцинальної кампанії. Це — її фундамент. Там, де громада не лише поінформована, а й активно долучена до процесу, ми бачимо істотне зростання рівня довіри до вакцинації і, як наслідок, підвищення охоплення щепленнями. Населення значно краще реагує на ініціативи, які відчуває як «свої», а не нав’язані «згори». Якщо люди бачать, що вакцинація — це не лише рішення лікаря чи чиновника, а спільна відповідальність місцевої влади, освітян, батьків і самих мешканців, вони активніше долучаються. Наприклад, у тих громадах, де працювали мультидисциплінарні команди, проводилися відкриті зустрічі, діяли інформаційні кампанії на рівні шкіл та амбулаторій, охоплення вакцинацією зростало в рази навіть у “скептичних” регіонах.

Залучення громади також допомагає формувати так звані «острівці довіри» — коли на запитання людей відповідає не «анонімний лікар із телевізора», а знайомий медик, учитель або навіть сусід, який розуміє локальний контекст і може чесно пояснити, чому щеплення важливе саме зараз.

Отже, залучення громади — це не разова акція, а системна інвестиція в довіру, свідомість і здоров’я населення. І вона завжди окупається.

Вакцинальна сесія у громадах області.

Які інноваційні або нестандартні методи залучення громади дали найкращі результати?

Ми переконалися, що найкращі результати дають саме ті методи, які виходять за рамки «класичної інформаційної кампанії» й орієнтовані на живу, міжособистісну комунікацію та партнерство з місцевими інституціями.

Один із таких підходів — селекторні зустрічі з освітніми структурами, де ми спілкувалися не лише з обласним департаментом, а й напряму з директорами шкіл. Це дозволило об’єднати зусилля на рівні області й забезпечити синхронне інформування батьків через учнів.

Ми також практикували залучення місцевих лідерів думок — авторитетних людей у громадах, які не є медиками, але мають вплив: освітян, волонтерів, активістів, представників культури, релігійних лідерів. Коли саме ці люди публічно підтримують вакцинацію або самі демонструють приклад — рівень довіри суттєво зростає.

Також ми створювали інфозони у місцях скупчення населення, наприклад, в тролейбусах, маршрутному таксі, де люди не чекали побачити медичну інформацію, але звертали увагу на яскраві матеріали, інфографіку та QR-коди з посиланнями на офіційні джерела.

Суть у тому, щоб говорити з громадою не «зверху вниз», а поруч — партнерськи, чесно і з розумінням реальних потреб.

Робочий візит представників Міністерства охорони здоров`я України та Центру громадського здоров`я на Донеччину, травень 2025 року.

 Які ваші головні поради іншим регіонам щодо успішного залучення громад до програм імунізації?

Насамперед раджу не розглядати громаду як пасивного одержувача інформації. Навпаки — громада має бути партнером і учасником процесу. Це означає, що і планування, і проведення імунізаційних заходів потрібно будувати на принципах взаємодії, а не одностороннього інформування.

Ось кілька ключових порад, які ми винесли з власного досвіду:

• Починайте з діалогу, а не з наказу. Перед запуском кампаній проводьте зустрічі з лідерами громад, освітянами, представниками соціальної сфери. Пояснюйте мету, відповідайте на запитання, залучайте їх до створення плану дій.
• Інвестуйте в навчання. Чим більше людей у громаді володіє базовою інформацією про вакцинацію, тим менше шансів для поширення міфів. Варто регулярно проводити тренінги для медиків, вчителів, соціальних працівників — саме вони стають первинними комунікаторами.
• Комунікуйте простою мовою і в доступному форматі. Забудьте про складні терміни. Використовуйте візуалізацію, історії з життя, відео, меми — особливо для молоді. Пояснюйте не лише що робити, а чому це важливо.
• Підлаштовуйте кампанії під реалії кожної громади. Один формат не підійде всім. У сільській місцевості ефективні виїзди мобільних бригад і зустрічі в клубах. У місті — інфокампанії через соціальні мережі та школи. Знайте свою аудиторію.
• Будьте відкритими та готовими до зворотного зв’язку. Слухайте, що говорять люди, не ігноруйте скарги чи сумніви. Іноді одна конструктивна відповідь може змінити десятки думок.
• Співпрацюйте з освітою. Школа — це один із найкращих каналів доступу до родин. Батьківські збори, “куточки здоров’я”, конкурси, презентації — усе це допомагає поширювати знання і знижує рівень тривожності.
• Показуйте приклади. Якщо керівники громади, лікарі, вчителі відкрито підтримують вакцинацію — це найкраща реклама. Приклади «своїх» людей працюють сильніше, ніж офіційні ролики.
• Головне — будьте послідовними. Довіра не виникає за один день, але вона зростає там, де є повага, прозорість і відчуття спільної мети.

 

Сергій СКРИПНІК, генеральний директор ДУ “Донецький ОЦКПХ” МОЗ України

Фото надані Донецьким ОЦКПХ на запит редакції Національного порталу з імунізації.

Комунікувала Ганна Лєснікова, менеджерка спеціальних проєктів Національного порталу з імунізації

Інтерв’ю підготовлено в межах реалізції спецпроєкту “Вакцинація – спільна справа”, що виконується  ГС “Коаліція за вакцинацію” спільно з Міністерством охорони здоров’я України, Центром громадського здоров’ я та обласними центрами контролю та профілактики хвороб за підтримки Всесвітньої організації з охорони здоров`я.