МОЗ оприлюднило проєкт наказу про внесення змін до Календаря щеплень
МОЗ оприлюднило для громадського обговорення проєкт наказу про внесення змін до календаря профілактичних щеплень в Україні.
Проєктом передбачено внесення змін до глав 1, 2, розділу ІІ Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1159/19897 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 серпня 2014 року № 551), шляхом викладення їх у новій редакції.
З метою забезпечення вивчення та врахування думки громадськості, на виконання статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», проєкт наказу оприлюднено для громадського обговорення на офіційному вебсайті Міністерства охорони здоров’я України (https://moz.gov.ua/gromadske-obgovorennja).
Зауваження та пропозиції у вигляді порівняльної таблиці в МОЗ просять надсилати протягом 30 днів з дати публікації проєкту наказу у письмовому або електронному вигляді на адресу Міністерства охорони здоров’я України: вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601, (e-mail: moz@moz.gov.ua).
Всі запропоновані зміни до Календаря можна переглянути в Порівняльній таблиці.
Проєкт Наказу сформовано на базі Позиції № 19-11/2024-1 Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики.
Які основні зміни пропонується внести до Національного календаря щеплень?
Вакцинація проти гепатиту В
- Планові профілактичні щеплення дітей проти гепатиту В проводяться у віці 2 місяці (1-а доза), 4 місяці (2-а доза), 6 місяців (3-я доза) та 18 місяці (4-а доза) незалежно від маси тіла при народженні.
- Щепленню проти гепатиту В у першу добу життя підлягають новонароджені незалежно від маси тіла при народжені у наступних ситуаціях:
- якщо мати новонародженого HBsAg «+» (позитивна);
- якщо в матері новонародженого невизначений HBsAg статус. Щеплення новонародженого проводиться одночасно з дослідженням статусу матері за HBsAg. У разі отримання позитивного результату в матері профілактика гепатиту В у новонародженого проводиться як у випадку щеплення дитини, народженої від HBsAg «+» (позитивної) матері;
- якщо у матері новонародженого в анамнезі мав місце діагностований гепатит В або С (пролікований в тому числі);
- якщо мати новонародженого має позитивний результат лабораторного серологічного дослідження на вірусний гепатит С (антитіла / антиген);
- ВІЛ-експоновані діти;
- новонародженим передчасно або з низької масою тіла при народженні (менше за 2 000 г);
- якщо в сімейному оточенні вирогідний контакт з особою інфікованою вірусом гепатиту В;
- якщо при обстеженні протягом антенатального / раннього постнатального періоду виявлена патологія, яка є показанням для хірургічного втручання / введення препаратів крові;
Схема щеплень дітей, які потребують отримання дози вакцини проти гепатиту В у першу добу життя:
0 (перша доба, «нульова» доза) – 2 місяці (1-а доза) – 4 місяці (2-а доза) – 6 місяців (3-я доза) життя дитини. «Нульова» доза вакцини вводиться в перші 12 годин життя дитини незалежно від маси тіла. Разом з щепленням, але не пізніше першого тижня життя, в іншу ділянку тіла вводиться специфічний імуноглобулін проти гепатиту В з розрахунку 40 МО / кг маси тіла, але не менше 100 МО.
Вакцинація проти туберкульозу
- Щепленню для профілактики туберкульозу підлягають усі новонароджені діти, що не мають до цього протипоказань. Щеплення проводиться через 24 години від народження до виписки з пологового стаціонару вакциною для профілактики туберкульозу (далі – БЦЖ).
- Щеплення БЦЖ новонародженим не проводиться, якщо за результатами обстеження в антенатальний період чи при попередній вагітності була народжена дитина з підозрою / діагностованим первинним імунодефіцитом, який є протипоказанням до щеплення БЦЖ.
- Діти, які не були щеплені в пологовому стаціонарі, підлягають обов’язковій вакцинації проти туберкульозу до виповнення їм 18 років.
- Діти, яким не виповнилося дев’ять місяців (8 місяців включно), щеплюються проти туберкульозу без попереднього проведення туберкулінової шкірної проби / тесту вивільнення гамма-інтерферону в разі відсутнього відомого контакту з людиною, яка хворіє на туберкульоз. Після досягнення дев’ятимісячного віку виконанням щеплення проводиться після проведення туберкулінової шкірної проби / тесту вивільнення гамма-інтерферону у разі отримання негативного результату.
- Діти, щеплені БЦЖ, у яких не сформувався рубчик, проте є достовірне підтвердження проведення щеплення, не підлягають повторній вакцинації.Не слід проводити подальшу вакцинацію в ділянку тіла, в яку була введена БЦЖ, принаймні протягом трьох місяців. Вакцина БЦЖ має вводитися в різні ділянки тіла з іншими вакцинами при одночасному введенні або з будь-яким інтервалом між введенням, якщо іншого не зазначено в інструкції до медичного застосування.
Вакцинація проти поліомієліту
- Вакцинація дітей для профілактики поліомієліту проводиться за віком 2 місяці (1-а доза), 4 місяці (2-а доза), 6 місяців (3-я доза), 18 місяців (4-а доза) та 6 років (5-а доза). (Таким чином, введення вакцини проти поліомієліту в віці 14 років скасовується).
- Для профілактики поліомієліту для всіх доз, що вводяться, застосовується лише інактивована поліомієлітна вакцина (далі – ІПВ). Вакцина ІПВ може бути застосована як окремо, так і в складі комбінованих вакцин
Вакцинація проти кашлюку
Щеплення для профілактики дифтерії (Д), правця (П) та кашлюка (К) проводяться за віком: у 2 місяці (1-а доза), у 4 місяці (2-а доза), у 6 місяців (3-я доза) та у 18 місяців (4-а доза). Для вакцинації дітей віком до 6 років 11 місяців 29 днів проти дифтерії (Д), правця (П) та кашлюка (К) використовуються як АаКДП, так і АКДП-вакцини. АаКДП, придбана за власні кошти, може використовуватись для щеплень як до, так і після виконання дитині віку 7 років, якщо це не заборонено інструкцією до медичного застосування вакцини.
Вакцинація проти кору, паротиту та краснухи
Вакцинація дітей для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться у віці 12 місяців (1-а доза) та у 4 роки (2-а доза).
Вакцинація проти вірусу папіломи людини (ВПЛ)
- Вакцинація проти папіломавірусної інфекції (далі – ВПЛ) проводиться дівчатам у віці від 12 років до 13 років 11 місяців 29 днів, починаючи з 01 січня 2026 року, одноразово. Дівчатам, яким виповнилось 14 років після 01 січня 2026 року, та хлопчикам вакцинація проти папіломавірусної інфекції проводиться відповідно до розділу ІІІ діючого Календаря.
- Дівчатам, які живуть з ВІЛ, та дітям, які постраждали від сексуального насильства, вакцину проти ВПЛ слід вводити якомога раніше, починаючи з 9 років. Вакцинація дівчат, які живуть з ВІЛ, має проводитися з використанням тридозового графіку вакцинації.
Одночасне введення вакцин та анатоксинів
При проведенні щеплень із застосуванням окремих вакцин або анатоксинів для профілактики вакцинокерованих інфекційних хвороб необхідно дотримуватися таких особливостей їх введення:
Поєднання препаратів для щеплення | Можливе поєднання |
≥2 інактивованих вакцин та / або анатоксинів; Живі вакцини + інактивовані вакцини та / або анатоксини |
Вакцини та / або анатоксини можуть бутивведені одночасно в різні ділянки тіла або з будь-яким інтервалом між введенням доз, якщо іншого не зазначено в інструкції до медичного застосування |
≥2 живих вакцин для парентерального введення (крім БЦЖ) |
Вакцини можуть бути введені одночасно в різні ділянки тіла або з інтервалом не менше 4 тижнів, якщо іншого не зазначено в інструкції до медичного застосування |
Вакцини проти туберкульозу (БЦЖ) | Вакцини та / або анатоксини можуть бути введені одночасно в різні ділянки тіла або з будь-яким інтервалом між введенням, якщо іншого не зазначено в інструкції до медичного застосування |
Живі вакцини для орального введення +будь-яка інша вакцина |
Вакцини та / або анатоксини можуть бути введені одночасно в різні ділянки тіла або з будь-яким інтервалом між введенням доз, якщо іншого не зазначено в інструкції до медичного застосування |
За потреби лікар має право ввести всі вакцини / анатоксини, що показані за цим Календарем, за одне відвідування особою закладу охорони здоров’я. Введення парентеральних вакцин можна здійснювати в одну ділянку тіла при дотриманні відстані між ін’єкціями в 2,5 см або в різні ділянки тіла за умови, що це не суперечить інструкції до медичного застосування конкретної вакцини / анатоксину. Вакцина БЦЖ має вводитися в різні ділянки тіла з іншими вакцинами при одночасному введенні. Не слід проводити подальшу вакцинацію в 12 ділянку тіла, в яку була введена БЦЖ, принаймні протягом трьох місяців. В іншому випадку лікар планує такі щеплення з урахуванням мінімальних інтервалів між введенням вакцин / анатоксинів.
Підготовлено редакцією Національного порталу з імунізації
Інші новини
Статистика охоплень щепленнями в Україні: станом на 1.12.2024
Про вакцинацію дітей під час війни: розмова з сімейною лікаркою
В Києві пройшов круглий стіл “Імунопрофілактика інфекційних захворювань у осіб після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин”
Спогади лікарів про пандемію COVID-19. Частина 3
“Гарячі” запитання про вакцинацію: роз’яснює Федір Лапій
У Чернівецькій області зареєстровано спалах кору