Тиждень імунізації-2026: досягнення України в царині імунопрофілактики

2026 | 28 Кві | 13:21

Під час щорічного Тижня імунізації ми згадуємо про світові досягнення в царині імунопрофілактики, але при цьому схильні забувати про власні досягнення в цій сфері. А пам’ятати за них та пишатися ними варто! Адже попри повномасштабне вторгнення держави-агресора росії Україна не лише не пасе задніх в сфері імунізації, а й може похвалитися багатьма успіхами. За деякі з них сьогодні й згадаємо разом з провідними експертами Національного порталу з імунізації Федором Лапієм та Іриною Волошиною, а також із керівником національної програми імунізації Міністерства охорони здоров’я України Олександром Заікою.

 

Оновлення наказів МОЗ щодо протипоказів до проведення профілактичних щеплень та щодо управління вакцинами

“Ми крок за кроком втілюємо багато положень стосовно вакцинації, які вже давно існують в країнах ЄС, Австралії, Канади та США. Одним з важливих результатів цієї роботи є затвердження наказу, що стосується протипоказань до щеплень, вакцинації в окремих ситуаціях – він відомий як Наказ 2070 від 11.10.2019. Тепер в одному документі зібрано багато клінічних ситуацій, з якими зустрічається лікар і щодо яких потрібно приймати рішення з вакцинації. Це один з прикладів впровадження сучасних міжнародних протоколів в Україні, – зазначає Федір Лапій, голова НТГЕІ, кандидат медичних наук, лікар-дитячий інфекціоніст, доцент кафедри педіатрії, імунології, інфекційних та рідкісних захворювань медичної школи Міжнародного Європейського університету. – Положення наказу відповідають сучасним світовим настановам та охоплюють різноманітні ситуації – вагітність та лактацію, наявність гострих та хронічних захворювань, хірургічні втручання та проведення анестезії, переливання крові тощо – та дозволяють лікарю прийняти обгрунтоване рішення щодо вакцинації”. 

“В контексті вакцинації важливим документом став наказ МОЗ №595 — про зміни в управлінні вакцинами. А саме: забезпечення умов зберігання, транспортування, приймання та обліку вакцин, – роз’яснює керівник національної програми імунізації Департаменту громадського здоров’я МОЗ України Олександр Заіка. – Зміни охоплюють кілька ключових аспектів. Зокрема, відтепер чітко визначено учасників системи “холодового ланцюга” та їхні обов’язки. Важливий аспект, який нормативно врегульовано —- заборона використовувати побутові холодильники для зберігання імунобіологічних препаратів. Тепер для зберігання імунобіологічних препаратів дозволено використовувати лише спеціалізоване холодильне обладнання. У побутових холодильниках дозволяється зберігати лише холодоелементи. Оновлені вимоги до температурних режимів та електронного обліку дозволяють більш ефективно контролювати збереження вакцин, що є критично важливим для їх ефективності та безпеки. Ці зміни знижують ризик порушення умов зберігання і транспортування вакцин”. 

Можливість проведення вакцинації в аптеках

“Впровадження вакцинації в аптеках — це важливий крок до підвищення доступності імунопрофілактики в Україні. Це справжня “перемога”, адже ми фактично наближаємося до моделей, які давно й успішно працюють у багатьох країнах світу – ЄС, США та Канаді, де фармацевти є повноцінними учасниками процесу вакцинації, – пояснює Ірина Волошина, доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри загальної практики (сімейної медицини) національного медичного університету імені О.О.Богомольця, членкиня правління Академії сімейної медицини України. – Це рішення відкриває для українців нові можливості: робить вакцинацію більш зручною та доступною без необхідності запису до лікаря, зменшує навантаження на первинну ланку та сприяє підвищенню охоплення щепленнями, особливо серед дорослого населення. Водночас формується нова роль фармацевта — як провайдера профілактики та партнера в системі громадського здоров’я. Для пацієнта це, передусім, про швидкість і комфорт, більше точок доступу до щеплень та зростання довіри завдяки щоденному контакту з фармацевтом. Для лікаря — це можливість зосередитися на складніших клінічних випадках, розвиток міжпрофесійної співпраці з фармацевтами та кращий контроль за вакцинацією дорослого населення. Незважаючи на те, що наразі лише одна аптека в Україні відкрила кабінет вакцинації, існує величезний запит на навчання як від фармацевтичної спільноти, так і від громадян, які розуміють зручність вакцинації в аптеках”.

Створення та робота Національної технічної групи експертів з імунопрофілактики (НТГЕІ)

“В багатьох країнах світу зі сталою демократією існують незалежні групи експертів, які надають уряду рекомендації з питань імунопрофілактики інфекційних захворювань. В Україні така група успішно працює з 2017 року: це Національна технічна група експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ), – роз’яснює Федір Лапій. – Члени НТГЕІ обираються на конкурсних засадах на три роки з можливістю переобрання; вони представляють різні сфери охорони здоров’я. Тож маємо групу експертів, які є незалежними і надають рекомендації Міністерству охорони здоров’я з питань вакцинації. Таким чином, у порівнянні з іншими країнами пострадянського простору Україна має суттєві успіхи. Зазначу, що у вересні 2026 року спливають повноваження чинного складу НТГЕІ, тож у всіх бажаючих, хто відповідає необхідним кваліфікаційним вимогам, є можливість податися на конкурс та стати частиною цього незалежного дорадчого  органу, що надає науково обгрунтовані рекомендації щодо імунопрофілактики для МОЗ України на громадських засадах”.

Кардинальні зміни в  забезпеченні  “холодового ланцюга” для транспортування та зберігання вакцин

“Впровадження сучасних стандартів холодового ланцюга стало однією з тих “тихих перемог”, які напряму впливають на збереження якості  та безпеки вакцин, – каже Ірина Волошина. – Ще 8-10 років тому існувала величезна проблема з якісним і спеціалізованим холодильним обладнанням. Зараз, навпаки, вже складно знайти заклад первинної ланки медичної допомоги, де вакцини зберігаються неналежним чином і в побутових холодильниках. Завдяки оновленню холодильного обладнання та впровадженню джерел безперебійного живлення (ДБЖ) заклади охорони здоров’я змогли забезпечити належні умови зберігання вакцин навіть під час тривалих блекаутів. Це не лише про технічне оновлення — це про стійкість системи і довіру пацієнтів, адже ефективність вакцини починається з дотримання температурного режиму”.

 

“На мою думку, найважливішим досягненням в цьому напрямку є впровадження використання термологерів, – додає Федір Лапій. – В усіх на вустах – оновлені спеціалізовані холодильники, але використання логерів є не менш важливим. Термологер – це прилад, що безперервно та незалежно фіксує температуру в холодильнику, де зберігається вакцина. Використання цієї технології прибирає будь-яку суб’єктивну оцінку та дозволяє контролюючим органам чи пересічним громадянам пересвідчитися в тому, як вакцина зберігалася на етапі транспортування та зберігання в закладі охорони здоров’я”. 

“Якщо підсумувати: за останні роки система “холодового ланцюга” в Україні суттєво посилилася. Медзаклади отримали сучасне холодильне обладнання з можливістю безперервного моніторингу температури; впроваджено цифрові системи контролю, оновлено логістику транспортування вакцин — від національного рівня до пунктів щеплення. Також посилено стандарти зберігання і регулярне навчання медиків, щоб мінімізувати ризики порушення температурного режиму. Для людей це означає, що вакцина, яку вони отримують, є якісною, безпечною та ефективною. Дотримання ‘холодового ланцюга’ — це гарантія того, що щеплення реально захищає”, – роз’яснює Олександр Заіка.

Створення Національного порталу з імунізації

“Беззаперечним досягненням України в адвокації  імунопрофілактики я вважаю створення Національного порталу з імунізації. Коли я показав колегам з-за кордону цей ресурс, вони реально були дуже захоплені та зацікавлені й навіть питали, чи можна його перекласти на інші мови,  – розповідає Федір Лапій. –  Ба більше: колеги-іноземці, які випадково заходили на цей ресурс, питали мене: ‘А як вам це вдалося? І чи можете поділитися досвідом? Ми хочемо у себе в країні мати подібний ресурс про вакцинацію для медичних працівників та батьків’. Відкритість доступу до правдивої інформації, формування адекватного  інформаційного простору  – це один з важливих етапів на шляху до євроінтеграції, який ми успішно проходимо. Приємно, що не лише медики, а й загалом працівники сфери охорони здоров’я регулярно користуються згаданим ресурсом та поглиблюють свої знання з вакцинації”.

Оновлення Національного календаря профілактичних щеплень та позитивна реакція суспільства на нього 

“Перш за все, ми змогли попри умови повномасштабної війни додати до Національного календаря новий антиген, і тепер дівчата 12-13 років можуть отримати щеплення проти ВПЛ-інфекції коштом державного бюджету, – пояснює Федір Лапій. – Календарна вакцинація проти ВПЛ-інфекції відбувається вже 4-й місяць поспіль, і ми бачимо, що популярність вакцини проти ВПЛ та прихильність населення до неї є високими. Це значне досягнення, адже ще не так давно високою, навпаки, була настороженість суспільства щодо вакцинації проти ВПЛ-інфекції. Такі суттєві зміни у ставленні до щеплення проти ВПЛ є заслугою в першу чергу медичних працівників: саме вони є джерелом інформації для батьків, які приймають рішення щодо вакцинації своїх дівчат. Разом з тим зростає попит і на вакцинацію проти ВПЛ-інфекції серед хлопців та дорослих. Безумовно, це дуже приємно спостерігати. В цілому оновлення Календаря – це наступний крок до гармонізації національних стандартів та практик імунопрофілактики з найкращими світовими стандартами та практиками. Оновлені схеми вакцинації дозволяють не лише ефективніше захистити дітей проти інфекційних хвороб, а й значно спрощують процес імунізації як для медпрацівників, так і для батьків. І цим варто пишатися, особливо з урахуванням ситуації, в якій здійснено ці важливі зміни до Національного календаря”. 

“Оновлення Календаря профілактичних щеплень — це важливий крок до наближення України до сучасних міжнародних стандартів імунопрофілактики. Йдеться не лише про додавання одного нового антигену, а про системне оновлення підходів: зміну схем вакцинації за віком, перехід на більш сучасні комбіновані вакцини, а також інтеграцію нових інструментів профілактики, зокрема вакцинації проти ВПЛ. Це означає кращий захист для дітей і підлітків, менше ін’єкцій і зручніший графік для батьків. Такий крок як зміна Календаря у війну є невід’ємною частиною євроінтеграційного курсу України і доказом стійкості нашої системи охорони здоров’я”, – підсумовує Олександр Заіка.

Підтримання адекватного рівня охоплення щепленнями попри повномасштабне вторгнення

“Попри повномасштабну війну, Україні вдалося зберегти відносно стабільні показники охоплення плановими щепленнями, особливо серед дітей, – зазначає Олександр Заіка. –  Найголовніше, що вакцинація залишається доступною і безоплатною, і це критично важливо для захисту населення навіть в умовах війни. У 2025 році більшість показників охоплення перевищили 90%. Тобто ці дані відображають позитивну динаміку. Наприклад, охоплення КПК першою дозою серед дітей 1 року досягли 95,7% — це найвищий показник за останні 3 роки. Охоплення щепленнями дорослих проти дифтерії/правця зросло з 40,2% (2022) до 91,6% (2025). Охоплення проти поліомієліту серед дітей 14 років зросло з 58,9% від початку повномасштабної війни у 2022 до 91% у 2025 році. Загалом показники охоплення профілактичними щепленнями свідчать про те, що Україна виходить на довоєнні рівні вакцинації”.

 

Також варто відзначити, що за даними Центру громадського здоров’я у 2025 році в Україні зросли охоплення щепленнями у порівнянні з 2024 роком: дітей першого року життя вакцинами проти поліомієліту – з 87,8% до 93,6%; проти кашлюку, дифтерії та правця – з 88,3% до 93,5%; проти гепатиту В – з 88,0% до 90,7%. Рівень щеплень обома дозами вакцини проти кору, паротиту та краснухи підвищився з 91,4% до 95,7% для першої та з 83,4% до 93,7% для другої доз відповідно. Цей факт красномовно свідчить про те, що навіть в ситуації щоденної екзистенційної загрози українці турбуються про власне здоров’я та здоров’я своїх дітей.

 

Докорінні зміни у ставленні медичних працівників до вакцинації

“Серед медичних кадрів спостерігаємо суттєві зміни в поглядах, що стосуються вакцинації. Відвідуючи різні куточки України, спілкуючись із колегами, маючи можливість бути присутнім в різних спільнотах, я бачу, як змінюється на краще рівень знань медичних працівників з питань вакцинації. Наразі вони зазвичай використовують сучасні джерела інформації і в цілому є більш обізнаними, – ділиться спостереженнями Федір Лапій. – Це стосується не лише лікарів, а, зокрема, й медсестер та медбратів, які також набувають все більше сучасних знань з імунопрофілактики. І це дуже важливо, адже саме до думки медсестри часто дослуховуються батьки. Хочу зазначити, що за останні роки суттєво змінилася думка медичних працівників щодо вакцинації пацієнтів з хронічною патологією та щодо вакцинації вагітних. Наприклад, якщо раніше вакцинація від кашлюку під час вагітності викликала навіть у лікарів непорозуміння та острах, то зараз все навпаки: від них все частіше звучить питання, коли вже держава забезпечить вакцинацію вагітних проти кашлюку з метою захисту немовлят. Також варто відзначити ініціативність українських фахівців, що розробили методичні рекомендації щодо вакцинації при проведенні трансплантації солідних органів та ТКМ: після затвердження цих рекомендацій з боку МОЗ вони готові вакцинувати таких пацієнтів – в тому числі й в умовах стаціонару. Такі зміни у сприйнятті вакцинації свідчать про поступову інтеграцію України в медичний простір, що керується сучасними та прогресивними практиками. В цілому можна сказати, що відбувається зміна поколінь. І нове покоління лікарів набуває сили: воно набагато більш прихильне до вакцинації та набагато менш прихильне до фейкової інформації щодо неї, тобто має більш розвинене критичне мислення. Це вже незалежний рух самих медичних працівників, направлений на адвокацію питань вакцинації”.

 

Активність громадянського суспільства в питаннях імунопрофілактики

“Коли про питання імунопрофілактики говорять лише медики, то, на мою думку, цього недостатньо. Адже медичні працівники часом бувають дуже формальні в спілкуванні на рівні офіційних заходів чи в межах своїх професійних обов’язків, – розмірковує Федір Лапій. – Коли ж подібні питання піднімає громадськість, коли збираються ініціативні люди з різних куточків України, які щиро переймаються імунізацією та пропагують її – тоді ефективність публічного обговорення подібних проблем в рази вища. Пишаюся, що в Україні, як і в багатьох розвинених країнах, успішно діє “Коаліція за вакцинацію”, стрижнем якої свого часу стала ГО “Батьки за вакцинацію”. Коаліції вдалося об’єднати громадські організації, що дбають про здоров’я дітей та дорослих, про захист від інфекційних хвороб та можуть спільними зусиллями чинити певний тиск на державу, аби вона ефективніше виконувала покладені на неї обов’язки. І всі “вакцинальні перемоги”, які ми раніше перерахували, не були б можливі без тиску та активності небайдужих громадян.

Те, що нас не вбиває, таки робить нас сильнішими. Те, що ми в минулому мали негативний досвід в плані низького охоплення вакцинацією, високу чутливість до міфів щодо вакцинації, спалахів інфекційних захворювань, стало основою для формування громадських організацій, громадської думки, громадянського суспільства, яке відповідально ставиться як до свого здоров’я, так і до здоров’я оточуючих і в цілому до здоров’я нації. Тож маємо всі можливості бути хорошим прикладом для інших країн, бо нам справді є чим пишатися. Як то кажуть, порох має бути сухим, зброя має бути почищеною, – а українці мають бути захищеними від інфекційних хвороб”.

Підготовлено головною редакторкою Національного порталу з імунізації Марією Калмиковою з нагоди Тижня імунізації-2026  в рамках реалізації меморандуму щодо спільних намірів з розвитку імунопрофілактики між МОЗ України, ЦГЗ України та ГС “Коаліція за вакцинацію”