Інфекції

Що таке японський енцефаліт?

Це захворювання, викликане вірусом японського енцефаліту (ЯЕ). Цей флавівірус переноситься комахами та є спорідненим з вірусами, які спричиняють гарячку денге, хворобу Зіка, жовту лихоманку та лихоманку Західного Ніла. Перший випадок захворювання, викликаного вірусом японського енцефаліту, було зафіксовано в Японії у 1871 році. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я вірус спричиняє більшу частину випадків захворювання на енцефаліт в Азії, де щороку реєструється близько 100 тисяч клінічних випадків захворювання та близько 25 тисяч летальних випадків. Більшість випадків реєструється серед дітей, молодших 15 років. Специфічного лікування хвороби не існує.

Які симптоми захворювання? Наскільки воно небезпечне?

Більшість випадків перебігає в легкій формі (з гарячкою та головним болем) або безсимптомно. Разом з тим, приблизно 1 з 250 інфікувань призводить до захворювання з тяжким перебігом. Інкубаційний період хвороби – від 4 до 14 днів. В дітей основними початковими симптомами можуть бути біль в животі та блювання. Для важкого перебігу характерні стрімке підвищення температури тіла, головний біль, ригідність (скутість) м’язів шиї, дезорієнтація, кома, судоми, спастичний параліч; можливі летальні випадки. Серед осіб з симптомами захворювання показник летальності може досягати 30%. Щодо тих, хто вижив, то 20-30% з них стикнуться з незворотніми наслідками хвороби: судомами, погіршенням слуху, зору, мовлення, пам’яті чи слабкістю кінцівок.

Як можна заразитися?

Ризик передачі вірусу існує в 24-х країнах світу. Вірус передається людям через укуси інфікованих комарів роду Culex (переважно Culex tritaeniorhynchus). Проте віремії, що розвивається в людини після зараження, недостатньо для інфікування комарів, що кусатимуть її в майбутньому. Життєдіяльність вірусу характеризується циклом передачі між комарами та свинями чи/або водоплавними птахами. Хворіє переважно населення сільських та приміських регіонів, що проживає близько від “хазяїв” вірусу – особливо домашніх свиней. В більшості регіонів Азії з помірним кліматом вірус японського енцефаліту передається переважно в теплу пору року. В тропічному та субтропічному поясах передача вірусу може відбуватися протягом всього року, але зазвичай вона посилюється в районах вирощення рису в період опадів та перед збором врожаю. 

Як діагностувати захворювання?

Пацієнтами з підозрою на захворювання вважаються особи, що постійно чи тимчасово знаходилися в регіонах, де циркулює вірус, та захворіли на енцефаліт. Початково хвороба діагностується шляхом клінічного огляду з подальшим проведенням люмбальної пункції. Для підтвердження інфікування вірусом японського енцефаліту та виключення інших причин енцефаліту необхідно провести лабораторне дослідження. ВООЗ рекомендує проводити тест на визначення специфічних до ЯЕ антитіл в одному зразку спинномозкової рідини(СМЖ) чи сироватки методом захоплення IgM ELISA. 

Як лікувати?

Енцефаліт є невідкладним станом, що потребує термінового надання медичної допомоги. Противірусних препаратів для лікування захворювання наразі не існує. Тож можливе лише проведення підтримуючого лікування для полегшення симптомів та стабілізації пацієнта. 

Як захиститися?

За даними ВООЗ, в більшості країн Азії, які є ендемічними за ЯЕ, діють загальнонаціональні або адресні програми вакцинації. Завдяки цьому протягом останніх років спостерігається зниження захворюваності на ЯЕ.

Для профілактики ЯЕ існують безпечні та  ефективні вакцини. Наразі в світі використовується три види вакцин проти ЯЕ. ВООЗ рекомендує вводити їх відповідно до наступних графіків:

• Живі атенуйовані (ослаблені) вакцина: одна доза, що вводиться у віці від 8 місяців 
• Живі рекомбінантні (хімеричні) вакцини: одна доза, що вводиться у віці від 9 місяців
• Інактивовані вакцини на основі культури клітин Vero: відповідно до інструкції виробника. Зазвичай курс складається з двох доз з мінімальним інтервалом 4 тижні, при цьому перша доза вводиться у віці від 6 місяців в ендемічних регіонах 

Потреба в бустерних дозах згаданих вакцин наразі не встановлена. 

Оскільки вакцинація проти ЯЕ не створює колективного імунітету, високе охоплення вакцинацією в ендемічних регіонах є критично важливою стратегією. Таким чином, вакцинація проти ЯЕ має бути частиною національних календарів в країнах, де японський енцефаліт вважається пріоритетною проблемою громадського здоров’я. Там, де навколишнє середовище сприяє передачі вірусу, вакцинацію варто проводити навіть за умови малої кількості підтверджених випадків хвороби.

Ризик для осіб, що відвідують ендемічні регіони, зазвичай низький. Разом з тим, під час поїздок варто вживати заходів проти укусів комарів. використовувати репеленти від комарів, протикомарині спіралі та фумігатори, вдягати одяг з довгими рукавами. Перед тривалим візитом до ендемічного регіону рекомендовано провести вакцинацію проти ЯЕ.

Проти чого варто вакцинуватися перед візитом до тієї чи іншої країни, дізнавайтеся за посиланням.