Результати опитування щодо ставлення до вакцинації в громадах

2025 | 10 Січ | 15:26

В кінці 2024 року громадська спілка “Коаліція за вакцинацію” проводила традиційне онлайн-опитування серед мешканців фокусних громад проєкту “Розбудова стійкої системи громадського здоров’я” щодо їхнього ставлення до вакцинації.

Це опитування є важливою частиною роботи в рамках проєкту, яка проводиться на початку та в кінці кожного етапу діяльності в громадах, щоб оцінити, як вдалося змінити ставлення до вакцин серед місцевих мешканців. Адже своєчасно прийняте рішення про щеплення може зберегти здоров’я, а інколи й врятувати життя.

Для кого ще можуть бути корисними результати цього опитування?

• для медичних працівників, що безпосередньо вакцинують пацієнтів;
• для працівників регіональних Центрів контролю та профілактики хвороби (ЦКПХ);
• для освітян;
• для місцевої влади.

Хто саме брав участь в опитуванні?

В опитуванні взяли участь представники 26 фокусних громад 17 областей України – Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Запорізької, Житомирської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Львівської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської, Херсонської, . Термін опитування для кожної області та, відповідно, громади становив 14 календарних днів.

В опитуванні усього взяли участь 10597 осіб.

Які висновки можна зробити з проведеного опитування?  

1.Більшість опитаних – 62,16% – вважають себе поінформованими про переваги вакцинації на достатньому рівні.

Оцінили рівень своєї поінформованості про переваги вакцинації як високий 26,3 % опитаних.

Вважають свій рівень знань про вакцинацію низьким, або не змогли дати відповідь 11,5 %.

2.  Більшість опитаних – 54,77% – довіряють виключно офіційним джерелам у питаннях вакцинації або зазначили офіційні джерела разом із іншими джерелами інформації, якій довіряють.

  Порадам сімейного лікаря або педіатра у питаннях вакцинації довіряють 66% опитаних. В тому числі, біля 2% опитаних окремо зазначали довіру доказовим лікарям (через будь-які джерела – в науковій сфері, соціальних мережах, ютуб-блогах, тощо).

26,3% довіряють у питаннях вакцинації ЗМІ та соціальним мережам. 14% покладаються на досвід знайомих та родичів.

24 % опитаних зазначили що керуються особистими переконаннями у питаннях вакцинації.

 3. 63,2% опитаних знають, які щеплення виконуються відповідно до Календаря профілактичних щеплень,

32 % обізнані частково, і майже 5% не знають цього переліку щеплень.

 4. Для визначення рівня прийняття вакцинації слід проаналізувати низку питань.

4.1. Близько 86% респондентів знають,  що щеплення допомагають захиститися від хвороб та ускладнень інфекції. Проте при цьому лише 67,5 % підтримує вакцинацію за Календарем щеплень як ефективний спосіб профілактики захворювань та захисту здоров’я громади, 26,5 % підтримує вакцинацію за Календарем частково.

4.2. Загалом ставляться до вакцинації позитивно 46,3% опитаних, більш позитивно ніж негативно – 33,9%. Нейтральне ставлення у 11,5%, та більше 8% – ставлення негативного характеру, або більш негативне, ніж позитивне.

4.3. Довіряє вакцинам, схваленим Всесвітньою організацією охорони здоров’я, 44,8% респондентів. Частково довіряє – 42,6%. Не відповіли або не довіряють цим вакцинам 12%.

Таким чином, в середньому, рівень прийняття вакцинації по фокусним громадам можна визначити як позитивний на 60%. Часткове прийняття або нейтральне ставлення – у 28,5% опитаних.

5. Щодо перешкод в отриманні вакцинації, серед опитаних 43% ніколи не відмовлялись від вакцинації. 34% опитаних зазначили, що бояться побічних ефектів та ускладнень після вакцинації. 18,46% не довіряють виробникам вакцин або умовам зберігання препаратів.

12% опитаних зазначили що відсутність вакцини у пунктах щеплення є перешкодою в отриманні щеплення.

Близько 2% прислухаються до порад друзів і родини, що рекомендують не вакцинуватись.

Близько 3 % зазначили про особисті / релігійні переконання, що не дозволяють отримати щеплення.

1% не обізнаний, де можна зробити щеплення, та близько 7 % вагались із відповіддю.

6. При цьому, респонденти зазначили, що додатково хотіли б отримувати наступну інформацію: 

про побічні ефекти вакцин – 45,9%, 

про якість вакцин (як везуть, зберігають, терміни придатності) – 42,4%, 

про реакції на вакцини (як потрібно діяти, якщо вони виникають) – 38,4%,

про хвороби, від яких вакцинують, – 31%.

Окремо слід зауважити, що 3% опитаних хочуть дізнатись інформацію про вакцинацію проти захворювань, які не входять у календар щеплень.

Які рекомендації для підвищення охоплення щепленнями можна надати медичній спільноті, освітянам та органам місцевої влади відповідно до результатів опитування?

•  Варто здійснювати спільні заходи з комунікації та адвокації вакцинації з працівниками місцевого самоврядування та освіти. В заходах з популяризації вакцинації зазначених осіб варто долучати до активної співпраці, запрошувати на просвітницькі заходи, проводити зустрічі на базі органів / установ місцевого самоврядування та освіти

Особисте спілкування з експертами, можливість поставити їм питання під час просвітницьких зустрічей дасть змогу змінити ставлення конкретних осіб від нейтрального (або такого, що більш схильне до негативного) на свідомо позитивне ставлення до вакцинації.

•   Спільними зусиллями підрозділів Центрів контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ), медичних працівників та органів управління громадою варто продовжувати інформаційно-просвітницьку роботу через медіапростір для постійної підтримки теми вакцинопрофілактики, аби вона залишалась актуальною в суспільстві.
•   При плануванні просвітницьких зустрічей в громадах варто охопити подібними заходами працівників колективів, що працюють в таких сферах як торгівля та послуги для населення, а також непрацюючих осіб.
•   Необхідно використовувати медіа та соціальні мережі  для інформування населення про можливі побічні ефекти вакцин, а також про їхню якість та безпеку (як вони транспортуються, як зберігаються, як використовуються).
•   Особливу увагу слід приділити інформаційній роботі з батьками, особливо – вагітними та породіллями. Найкращі шляхи формування обізнаності батьків щодо вакцинації – в жіночих консультаціях, пологових будинках, дитячих поліклініках через комунікаційну роботу сімейних лікарів, з розповсюдженням інформаційних матеріалів.
•   Зважаючи на кількість нейтрально налаштованих респондентів або тих, хто не довіряє жодним інформаційним ресурсам, необхідно активно залучати громадськість та фокусувати заходи на можливості особистої комунікації учасників з експертами та лікарями.
•    Важливо сфокусувати увагу на інформуванні вже сформованих організованих колективів – наприклад, в Рівненській області це представники атомної енергетики, в Запорізькій – представники промислових індустріальних підприємств.

Підготовлено редакцією Національного порталу з імунізації