Українці продовжують бути прикладом стійкості. Д-р Ярно Хабіхт

Як Ви оцінюєте поточну ситуацію з вакцинацією в Україні з урахуванням повномасштабного вторгнення рф та атак на систему охорони здоров’я? Які Ви може виділити основні успіхи України в галузі імунопрофілактики? І які головні виклики наразі необхідно подолати українцям в цьому напрямку для скорішої інтеграції в європейський медичний простір?

ВООЗ підтримує Україну у сфері вакцинації та інших питань у галузі охорони здоров’я уже понад 30 років і продовжуватиме це робити у координації з МОЗ та іншими зацікавленими сторонами по всій країні. Варто зазначити, що програма імунізації має значний прогрес, що неймовірно цінно в цей час. Тож, погляньмо на основні аспекти.

Перш за все, я хочу привітати всіх нас із затвердженням Національної стратегії імунізації та захисту населення від інфекційних хвороб на період до 2030 року, ухваленої 1 червня 2023. Її розроблено за технічної підтримки експертів ВООЗ у повній відповідності до стратегічного регіонального документу – Європейського порядку денного з імунізації до 2030 року.

Друге важливе досягнення – пов’язане з рішенням Європейської регіональної сертифікаційної комісії з ліквідації поліомієліту, від 8 вересня 2023 року, щодо закриття спалаху поліомієліту в Україні (та успішним діям, зокрема, кампаніям вакцинації та посиленому нагляду з боку МОЗ і ЦГЗ).
Третє – проведення «наздоганяючої» кампанії вакцинації проти кору. З огляду на непросту епідеміологічну ситуацію в країнах Європи, це було дуже своєчасне рішення. Успішна реалізація кампанії під час війни вражає і надихає.
Якщо ми подивимось на рівень охоплення щепленнями – у 2023 році ми можемо помітити значний прогрес щодо охоплення вакцинацією немовлят та дітей порівняно з 2022 роком. Фактично, щодо всіх антигенів, таких як гепатит В, дифтерія, правець, кашлюк та поліомієліт, ми бачимо значні покращення в діапазоні від 10% до 18%. Динаміка чисельності населення в Україні постійно змінюється і оцінка охоплення щепленнями залишається складним завданням, тому показники слід тлумачити обережно.
Усе це, включно з кампаніями проти кору та поліомієліту, реалізовувалося медичними працівниками у надзвичайно складних умовах, за що їм окрема подяка.
Наші спільні зусилля також зміцнили спроможність України запобігати великим спалахам захворювань, збільшити охоплення щепленнями, посилити епіднагляд за захворюваннями та зміцнити діагностичні можливості, навіть попри те, що медична інфраструктура стикається з численними проблемами через повномасштабне російське вторгнення.
Водночас існують виклики, що потребують уваги: незважаючи  на покращення показників, бажана мета досягти 95% охоплення щепленнями цільових груп не була досягнута щодо жодної вакцини. Зокрема, близько 10 регіонів не досягли навіть 80% за деякими антигенами. Це, у свою чергу, вказує на те, що недовакциновані діти та дорослі, особливо за минулі роки, все ще перебувають у групі ризику щодо вакцинокерованих захворювань.
Додамо до цього ситуацію з COVID-19: подібний аналіз свідчить про те, що у 2023 році суттєво зменшилася кількість щеплених від COVID-19 як першою, так і другою дозами, зокрема в пріоритетній групі осіб віком від 60 років та старших. Кілька регіонів України досі не досягли охоплення первинним курсом вакцинації від COVID-19 рівня 40%. Це регіони на заході, півдні та сході країни.
Також потрібно пам’ятати про зареєстровані випадки вакцинокерованих інфекцій раніше та на початку цього року.
І ще одним викликом є доступність вакцини. Наразі експерти ВООЗ разом із низкою партнерів працюють над тим, щоб у надзвичайно складних умовах, зокрема дефіциті бюджету, Україна мала всі необхідні запаси вакцин. Зараз інвестування в систему охорони здоров’я має критичне значення для вирішення нагальних потреб, спричинених війною, а також задля закладення фундаменту для здоровішої та стійкішої України в майбутньому.

Консультація лікаря у вакцинаційному автобусі

Бюро ВООЗ в Україні вже багато років проводить навчальні заходи для медичних працівників, включно з навчанням з питань імунопрофілактики. Згідно з Вашими спостереженнями, чи зріс в цілому рівень обізнаності медичних працівників в Україні стосовно сучасних міжнародних протоколів вакцинації?

Я вважаю, що відповідь однозначно ствердна.
Варто зазначити, що в певному сенсі реакція на стримування спалаху COVID-19 стала каталізатором змін. Станом на сьогодні всі постачальники послуг вакцинації від COVID-19 пройшли навчання за підтримки ВООЗ. Без винятку: лікарі, медсестри, фельдшери.
Водночас команда ВООЗ в Україні була однією з перших, хто стратегічно розширив фокус від COVID-19 до планових щеплень. Особливо це стосувалося діяльності з розбудови потенціалу. Ми перейшли від каскадних тренінгів з COVID-19 до навчання спеціалістів у новостворених відділах імунізації всіх обласних ЦКПХ. Це дозволило нам створити пул експертів всередині системи, котрі далі проводять навчання на місцях, зокрема з управління програмою імунізації та практичні курси з вакцинації. Ми також приділяли увагу іншим суміжним темам, таким як управління холодовим ланцюгом та утилізація медичних відходів. І сьогодні тисячі медичних працівників з усіх регіонів пройшли відповідне навчання з оцінюванням їхніх знань до та після.
Хочу зауважити, що всі ці тренінги, курси, семінари проводяться очно. Крім того, є кілька щомісячних сесій кураторської підтримки національними експертами протягом року. І, зрештою, підтримка професійних спільнот (сімейних лікарів, педіатрів) у їхньому постійному розвитку та окремих сесіях на великих національних конференціях за участю понад 5000 фахівців.
Але все це потребує ресурсів. І вони витрачаються для навчання вже наявних постачальників послуг.
Наразі ми думаємо та діємо стратегічно разом із Міністерством охорони здоров’я. У планах на найближчі місяці — робота з медичними університетами, коледжами, закладами післядипломної освіти. Ми говоримо про перегляд освітніх програм і віримо, що цього року ми вже побачимо позитивні зміни відповідно до найкращих рекомендацій.

Семінар з управління вакцинами та підтримки холодового ланцюгу

Що б Ви могли порадити центральним та місцевим органам охорони здоров'я, а також “рядовим” медичним працівникам для підвищення охоплення громадян профілактичними щепленнями, враховуючи воєнний стан? (Можливо, є кейси інших країн у подібних обставинах, які можна використати?)

З погляду ВООЗ важливим є налагодження комунікації, а також співпраця та координація між різними партнерами, включно з регіональними Центрами контролю та профілактики хвороб, відділами охорони здоров’я Обласних адміністрацій, медичними закладами, освітніми, релігійними організаціями та іншими залученими сторонами, а також самими громадами. Щось подібне ми мали під час реагування на пандемію COVID-19.
Також важливим є обмін досвідом між регіонами. Кожен регіон має свої особливості: різну чисельність населення, кількість медичних закладів, різний рівень ресурсів. Деякі можуть швидко ухвалювати рішення, виділяти кошти з місцевого бюджету,
реалізовувати нові стратегії тощо.
Ми продовжуємо тісно співпрацювати та підтримувати ці процеси.
Що стосується прикладів інших країн, ми можемо розглянути такі випадки, як у Сирії, Іраку чи Афганістані. Але це зовсім інші масштаби, умови, соціально-економічні характеристики, менталітет. Тим не менш, коли ВООЗ надає свої рекомендації, ми аналізуємо всі можливі дані, щоб обрати найкраще рішення, яке відповідає контексту в Україні. ВООЗ залишається сильним і надійним партнером МОЗ України у підтримці системи охорони здоров’я.

Зустріч команди ВООЗ з бригадою екстреної медичної допомоги

Згідно з даними Бюро ВООЗ в Україні, чи зросла довіра українців до вакцинації у порівнянні з минулими роками (звісно, з урахуванням воєнного стану)? Чи можна відзначити позитивну тенденцію? (Можливо, є ще якісь цікаві спостереження, висновки стосовно зміни позиції українців стосовно імунопрофілактики).

ВООЗ інтегрує поведінкові та культурні відкриття в політики охорони здоров’я, розробляючи та впроваджуючи різні практики для збільшення охоплення щепленнями.

Одним із таких прикладів минулого року стало дослідження щодо бар’єрів та сприятливих факторів до вакцинації проти поліомієліту в Україні (у відповідь  на спалах поліомієліту). Цього року ми плануємо розширити дослідження на планові щеплення та проводити його на прифронтових територіях.
Що стосується згаданого минулорічного дослідження, на вакцинацію проти поліомієліту впливає багато взаємопов’язаних факторів, таких як спроможність, можливості та мотивація. Серед викликів: 1) перебої з постачанням вакцини та її дефіцит; 2) відкладення вакцинації до «відповідного віку», занепокоєння щодо можливих реакцій на вакцину; 3) сумніви у фахівців різних спеціальностей (таких як неврологи, неонатологи, ендокринологи тощо), які потім впливають на рішення пацієнтів.

Виїзна вакцинація в Рівненській області

Яку ключову допомогу наразі надає ВООЗ уряду України в напрямку вакцинопрофілактики в контексті стратегії співпраці ВООЗ з Україною на 2024- 2030 роки? Яких ключових успіхів в галузі вакцинопрофілактики наразі вдалося досягти завдяки цій співпраці?

Стратегія зосереджена на зміцненні системи охорони здоров’я, фінансуванні та вступі України до ЄС. Основна мета – побудувати стійку, людиноцентричну систему охорони здоров’я, здатну надавати високоякісну допомогу всім мешканцям, незалежно від їхньої платоспроможності, і орієнтуватися в складних викликах охорони здоров’я, спричинених війною та відповідними загрозами здоров’ю населення.

У рамках нашого планування ми працюємо відповідно до стратегії та пріоритетів, узгоджених із Міністерством охорони здоров’я. Наприклад, минулого року МОЗ визначило 11 таких пріоритетів, цього року – 7. І над усіма ми фактично разом працюємо: від роботи над стратегічними документами, змінами до нормативно-правових актів (наприклад, щодо холодового ланцюга), освітньою діяльністю, посиленням компоненту eHealth та іншими.
До того ж, окрема команда Бюро працює над фінансовою складовою в системі охорони здоров’я, зокрема для закладів первинної ланки, котрі реалізують програму. Також ми надаємо допомогу компонентам лабораторного та епідеміологічного нагляду для своєчасної діагностики та моніторингу інфекційних захворювань.

Згідно з оцінками ВООЗ, чи загрожують в найближчі роки Україні епідемії певних вакцинокерованих захворювань? Якщо так, то як Україна може ефективно відреагувати на ці загрози, аби все ж таки попередити можливі епідемії, з урахуванням воєнного стану?

З огляду на нещодавній спалах поліомієліту та поточну ситуацію з кором у кількох європейських країнах, ми маємо бути надзвичайно пильними.

Крім того, ми спостерігаємо тривожну ситуацію з кашлюком: за перший квартал 2024 року зареєстровано 1006 випадків, порівняно з 49 випадками за той самий період минулого року.

Експерти, зокрема ЦГЗ, уважно стежать за ситуацією. Бюро ВООЗ надає всебічну підтримку в цьому напрямку. Зокрема, ми реагуємо на ситуацію та контекст (наприклад, готовність до спалаху холери чи ситуації зі сказом).
Порівняно з часами до COVID-19, я вважаю, що система набагато краще готова до подолання потенційних викликів (наприклад, спалах гепатиту А у Вінниці минулого року).

На Вашу думку, чи можливим є розширення Календаря щеплень в Україні найближчим часом? На жаль, через повномасштабну війну поки не відбулося введення до українського Календаря вакцини проти пневмококової інфекції. Зараз, коли діти та дорослі мають багато часу проводити в бомбосховищах, профілактика хвороб, які можна попередити вакцинацією, в Україні актуальна як ніколи. Які рекомендації ВООЗ з цього приводу з урахуванням повномасштабної війни? Чи варто таки шукати можливість додати нові вакцини до Календаря найближчим часом? Яку допомогу у вирішенні цього питання могло б надати Бюро ВООЗ в Україні?

До пандемії COVID-19 робилися кроки до введення вакцини проти пневмококової інфекції в Національний календар щеплень. На той момент Уряд вирішив, що в державному бюджеті не вистачає коштів. Згодом почалась пандемія COVID-19, а потім повномасштабна війна.
Введення нових вакцин до Національного календаря – комплексне завдання. Країні необхідно враховувати кілька факторів: 1)епідеміологічну ситуацію та тягар певної
хвороби для місцевого населення;

2) ціна та доступність вакцини на ринку;

3) спроможність системи та постачальників медичних послуг запровадити нову вакцину;
4) підготовка фахівців;

5) функціональна готовність системи управління вакцинами
(обладнання холодового ланцюга, інфраструктура, матеріали для безпечних ін’єкцій).
Це стосується не лише нових вакцин, а й заміни вже наявних: наприклад, зараз активно обговорюється заміна ОПВ на ІПВ.
Звісно, це звучить добре: розширити календар щеплень і додати ефективні вакцини, такі як від пневмококу, менінгококу, ВПЛ, ротавірусу та інші, щоб зберегти здоров’я та життя українців. Та попри оптимізм, ми маємо бути реалістами. У країні, котра перебуває в активній фазі війни, з дефіцитом бюджету, це величезне завдання, що вимагає ретельного розгляду та прийняття остаточного рішення.

Що б Ви могли побажати українцям, аби не втрачати оптимізму та продовжувати приймати правильні рішення стосовно свого фізичного та ментального здоров'я (включно зі вчасною вакцинацією)?

Українці продовжують бути прикладом стійкості, і нам важливо приділяти особливу увагу як фізичному, так і психічному здоров’ю.

Медичні працівники є частиною постраждалих громад, котрим надають підтримку. Відтак, вони відчувають подвійний тягар. Одним із способів підтримати психічне здоров’я медичних працівників є навчання їх навичкам боротьби зі стресом. Щоб сприяти цьому, ВООЗ запускає серію сесій із боротьби зі стресом через курс «Самодопомога Плюс» для працівників первинної медичної допомоги. Незабаром ми стартуємо в одній із областей, а потім поширимо цю ініціативу на інші області.
У співпраці з органами охорони здоров’я та партнерами ВООЗ продовжить підтримувати Україну, не залишивши нікого осторонь, як в нинішні складні часи, так і в майбутньому, щоб рятувати життя та здоров’я людей.

Місія команди ВООЗ по Харківській області, квітень 2024

Інтерв’ю підготовлено з нагоди Європейського тижня імунізації-2024 в межах проєкту Національного порталу з імунізації #Крокуємо_В_Європу

Спілкувалась Марія Калмикова, головна редакторка Національного порталу з імунізації.

Фото надані Бюро ВООЗ в Україні на запит редакції Національного порталу з імунізації.