Вакцинація в ЦПМСД в умовах деокупації. Практичні рекомендації – Оксана Джам

Через повномасштабне вторгнення рф багато медичних закладів України зіткнулося з безпрецедентними викликами. Досвідом відновлення процесу вакцинації після деокупації та досягнення попри всі перешкоди високого рівня охоплення щепленнями серед задекларованого населення з редакцією Національного порталу з імунізації поділилася Оксана Джам – директорка Бучанського центру первинної медико-санітарної допомоги, лікарка з 27-річним стажем роботи, експертка Національного порталу з імунізації. Редакція Порталу щиро дякує пані Оксані та всьому колективу Бучанського ЦПМСД за ще одну ілюстрацію такого вже звичного для українців слова “незламність”.

Оксана Джам

З якими викликами (в контексті вакцинації) Ви як керівник ЦПМСД зіткнулись після деокупації? Чи вдається наразі з ними впоратися і як? Чи можете поділитися практичними порадами з колегами, як досягнути адекватного охоплення щепленнями серед задекларованого в Вашому закладі населення?

 Період деокупації став для нас суцільним викликом. Ми відновлювали мертве місто з постраждалим населенням. Особливо гострим питанням була інфекційна безпека людей, які пережили окупацію. Санітарно-епідемічна ситуація була напруженою, бо питання гігієни в умовах відсутності води, проживання в підвальних приміщеннях, в оселях без тепла створювало небезпеку. В основному приділялась увага хронічним станам та профілактиці інфекційних захворювань.

Всі розуміли, в яких умовах перебували люди, а це голод, холод та травмування і, як наслідок, до чого це може призвести. Особливо вразливою категорією в таких умовах були діти, які потребували особливого піклування.

В перші дні після деокупації одним із головних напрямків роботи амбулаторій було відновлення вакцинації. Звісно, вся вакцина, яка залишилась в закладі, була непридатною до використання. Були порушені всі холодові ланцюги, нам не вдалось її вивезти, бо наша громада була швидко окупована ворогом і вже стояло питання життя і смерті. По поверненню вся вакцина була утилізована.

Найперше, що ми зробили – підключили одну амбулаторію до джерела безперебійного живлення. Після цього ми отримали вакцину. Протягом місяця після деокупації ми розпочали активно вакцинувати людей.

Щоб досягнути адекватного охоплення щепленнями населення, потрібні сплановані наступні кроки:

• беззаперечно провакцинальна позиція усіх медичних працівників. Усвідомлене розуміння, наскільки важливо захистити наших людей від спалахів небезпечних інфекцій.
• структурованість інформаційного матеріалу, правильна комунікація при роботі з відмовниками. А це певні види тренінгів, практичних кейсів, досвід колег. Головне – не заперечувати і не звинувачувати протилежну думку. Я завжди говорю, що поважаю думку людини, яка відмовляється від вакцинації, але не розділяю її. Далі як лікар пояснюю всі переваги, розвінчую міфи. Рідко коли мені не вдається переконати людину, хоча і таке буває.
• кропітка роз’яснювальна індивідуальна робота з кожним щодо важливості та переваг вакцинації різних вікових категорій, особливо дітей та пацієнтів з хронічними захворюваннями.
• безперебійне забезпечення закладів вакцинами. Це відповідальність державного сектору, але вона важлива для нас в організаційному і планувальному процесі.
• наведення прикладів вдалих кейсів, коли самі пацієнти діляться успішним досвідом вакцинації. Коли одні батьки допомагають лікарю переконати інших батьків щодо важливості захисту своєї дитини.
• постійний інформаційний зв’язок на користь вакцинації різними каналами комунікації.
• підтримка органів місцевої влади з власним прикладом візитів до лікаря з метою вакцинації.
• співпраця з усіма місцевими стейкхолдерами, дотичними до збереження здоров’я населення – освітою, соціальним захистом, спортом, молодіжними радами.
• особливості підходу до вакцинального процесу. Пошук ідей, які допоможуть зрозуміти людям, як це важливо. Наш приклад – це наочні іграшки. Ми пошили їх для закладу, і вони демонструють присутність жахливих інфекцій навколо нас.
  

  Вакцинокеровані інфекції – кашлюк, хіб-інфекція, гепатит В, поліомієліт – у вигляді м’яких іграшок, зроблених персоналом Бучанського ЦПМСД

• відповідне оформлення пункту щеплень, наявність всіх необхідних роз’яснювальних матеріалів для пацієнтів та медичних працівників як перед входом до кабінету щеплень, так і всередині нього. В нашому закладі біля пункту щеплень розміщено великий календар щеплень, повідомлення, що пацієнт має бути під наглядом не менше 30 хв,  важлива інформація для пацієнта  з QR-кодом, чек-лист «Людяність і повага», етикет кашлю. Всередині кабінету щеплень: перелік ЗІЗ і в яких випадках ми їх одягаємо, алгоритм допомоги при анафілаксії, інформація щодо обробки критичних і некритичних поверхонь, маркування відходів категорії А (папір, скло), маркування відходів категорії В (особливо небезпечні), маркування по кольорам щодо генеральних, поточних прибирань.
• завдяки спланованим діям попри надскладну ситуацію, в якій опинився наш заклад після деокупації, вдалося досягнути адекватних показників охоплення щепленнями. Наприклад, за 9 місяців рівень охоплення щепленням КПК дітей 1 року склав 80%, рівень охоплення щепленням АДП дітей 6 років – 76%, рівень охоплення щепленням АДП-М дітей 16 років – 73,5%.

Як, на Вашу думку, змінилося ставлення українців до вакцинації після повномасштабного вторгнення? Чи необґрунтованих страхів стало менше? Чи стали люди краще розуміти важливість та необхідність щеплень? Чи в цілому охоплення українців профілактичними щепленнями збільшилось чи зменшилось і які фактори на це вплинули?

 Ставлення людей до вакцинації, звісно, змінилось. В цьому питанні нам “допомогла” війна, бо основна частина наших людей, а це мами з дітьми, виїхали тимчасово за кордон. Більшість вже повернулась з розумінням, що вакцинація є важливою складовою стратегії кожної держави. Ми щасливі, що до війни нам вдалось на рівні закладу зробити електронну «Карту профілактичних щеплень» на кожну задекларовану дитину. Коли батьки з дітьми виїхали і потребували документ про наявність щеплень при влаштуванні до дитячого садка або школи, ми мали можливість на їхнє прохання переслати електронний варіант цього документу. Батьки дітей, які мали неповну вакцинацію згідно віку, вимушені були погодитись і отримати щеплення, включно з додатковими згідно календаря відповідної країни, де вони перебували.

Таким чином, багато хто зрозумів, що ми як країна маємо правильний вектор щодо захисту нашого населення від контрольованих інфекційних захворювань. Необґрунтовані страхи розвіяні принциповою позицією наших колег з-за кордону. Що протипоказів до вакцинації практично немає, а якщо і є, то чітко регламентовані на законодавчому рівні. Решта станів не виправдовують відтермінування вакцинації.

Ми відмічаємо збільшення охоплення профілактичними щепленнями наших людей, і це, звісно, нас тішить. Підходи до вакцинації змінюються в кращу сторону.

Багато українців вважає, що вакцинуватись краще в приватних закладах через кращий сервіс та наявність покупних вакцин. Чи згодні Ви з цим твердженням? Чи ж послуги такої самої якості можливо отримати в комунальному закладі? Яка наразі ситуація зі зберіганням вакцин в КНП, чи варто батькам переживати за порушення холодового ланцюгу? Чи вірною є поширена думка, нібито вакцини, закуплені за кошти державного бюджету, є менш якісними?

 Такі думки, що вакцинуватись краще в приватних закладах через кращий сервіс та наявність вакцин, ще існують, але це поодинокі елементи стереотипного мислення. На сьогодні заклади первинної медико-санітарної допомоги настільки потужно зросли в частині сервісу і пацієнтоорієнтованості, що однозначно не поступаються рівню приватних. Єдине, що можу відмітити, це наявність в приватних закладах комбінованої вакцини. Там власники мають можливість закупити та реалізувати ці препарати. Зрозуміло, що 2-х місячній дитині легше перенести один укол при введенні комбінованої вакцини, аніж 4 уколи в державному медзакладі, де замість комплексної вакцини використовуються окремі імунобіологічні препарати.

Решта послуг практично на однаковому рівні надаються в приватних і державних закладах. Це питання довіри пацієнтів до свого лікаря, а вона постійно зростає.

Щодо зберігання вакцини, то в нашому закладі забезпечена потужна система сертифікованого холодового обладнання, наявні джерела безперебійного живлення, генераторного альтернативного підключення. Сформовані всі зрозумілі алгоритми у разі порушення холодового ланцюга.

Вакцини, закуплені за кошти державного бюджету, сертифіковані та безпечні, бо відповідають всім стандартам якості.

Противники щеплень часто звинувачують медичних працівників в тому, що ті насправді не вакцинуються або ж використовують не ті вакцини, що рекомендують пацієнтам. Чи вакциновані Ви та члени Вашої родини? Де Ви та Ваша родина вакцинуєтесь та якими вакцинами?

 Щодо вакцинації мене особисто та моєї родини, то ми всі щеплення робимо “державними” вакцинами згідно вікових рекомендацій. Вакцинуюсь виключно в нашому закладі, щеплення проводить медична сестра, яка вакцинує і решту пацієнтів. Є повна довіра, бо я бачу весь процес зсередини. Єдина вакцина, яку я купую – це вакцина від грипу, якщо її немає в державному постачанні, і захищаю себе та свою родину.

Скажу вам більше, у нас ведеться чіткий моніторинг вакцинації наших працівників від правця, дифтерії, коронавірусної хвороби, грипу, гепатиту. За це відповідає відділ з інфекційного контролю.

Ми є прикладом для наших пацієнтів, а це довіра до нас, як інституції, що представляє державну медицину, і ми це чітко усвідомлюємо.

Спілкувалася Марія Калмикова, головна редакторка Національного порталу з імунізації.

Фото надані Оксаною Джам на запит редакції.