Рухатись вперед, а не бідкатись на погану систему. Ольга Новікова
З нагоди Європейського тижня імунізації 2024 ми продовжуємо серію інтерв’ю з фахівцями та громадськими діячами, які щодня наближають впровадження в Україні європейських практик та підходів до вакцинації.
Блогерка, волонтерка та громадська активістка, членкиня ГО “Епіпросвіта” Ольга Новікова в минулому мала антивакцинальні погляди. Зараз же вона не лише вакцинує власну дитину з епілепсією, але й активно адвокатує вакцинацію в пацієнтській спільноті. Ми поговорили з пані Ольгою про те, чому на відміну від європейських країн багато пацієнтів та медиків мають сумніви щодо вакцинації пацієнтів з хронічними захворюваннями (зокрема, з епілепсією), а також про те, що змусило її саму змінити свою позицію щодо щеплень.
В усьому світі пацієнтів з епілепсією щеплюють згідно календаря та додатково. Проте в Україні, на жаль, ситуація часто інша - таких пацієнтів відмовляють від вакцинації, залякують страшними наслідками щеплень і навіть розповідають про “епілепсію від щеплення”. На Вашу думку, в чому причини такої ситуації і як її можна виправити?
Я вважаю, ноги ростуть з двох джерел — від спадщини з СРСР та через дезінформацію від зацікавлених осіб, яким вигідно, щоб медична система була вразлива. Здогадуєтесь, кого я маю на увазі? Так, ви правильно подумали: величезна кількість неправдивої інформації поширювалась задовго до повномасштабної війни саме з росії. А «совок» залишив упередження та застарілі медичні дані для навчальних закладів. Звідти й упередження, що люди з інвалідністю — це «другий сорт», який не вартий матеріальних вкладень, тож навіщо захищати та витрачати кошти на тих, хто не збагачує казну?
Наше ГО і я особисто прикладаємо зусилля до впровадження сучасних протоколів, досліджень та вільного доступу до незалежних джерел інформації як для лікарів, так і для батьків.
Країна починається з тебе, тому завжди потрібно рухатися вперед, а не бідкатися на погану систему.
Окремо зазначу, що в нещодавньому минулому через відсутність адекватного інформаційного поля та залежність українців від контенту “з боліт” батьки займалися місінфорацією (ненавмисним поширенням неправдивої інформації ), так як історії, які вони бачили в соцмережах чи ЗМІ й поширювали, будувалися на емоціях, а не на фактах. Звісно, у всіх буде емоційний відгук на фотографію немовляти в трубках, де напишуть: «Вакцина скалічила», бо батьки одразу починають співпереживати. Хоча, в більшості випадків, це питання недостатньої діагностики дитини, яку зображують жертвою вакцинації.
Що допомогло Вам особисто змінити свою думку щодо необхідності вакцинації власної дитини з епілепсією? Поділіться, будь ласка, власною історією. Що сприяло тому, що Ви з людини, що сумнівалася в доцільності щеплень, стали провакцинальною мамою, яка займається адвокацією вакцинаціїї?
Я виросла в сімʼї, яка була проти вакцинації, і змогла сповна насолодитися всіма вірусними хворобами. І мені це зовсім не сподобалось)
Коли я сама стала мамою, коло мого спілкування теж було таким, яке скептичне до вакцинації. Я практично не знала нікого, хто робив би щеплення дітям. Але завдяки тому, що я шукала відповіді на запитання щодо того, як допомогти своїй дитині, я відкрила для себе доказову медицину і тоді нарешті побачила хороші результати. Далі я поставила собі питання, чому я довіряю одній “частині” цієї інформації, а іншій – ні? І прийняла рішення, що настав час дотримуватися своїх переконань повністю.
Наразі і я, і дитина вакциновані абсолютно всім. І так, жодного разу дитина не мала негативних побічних явищ, навіть підвищення температури. Ніколи вона не отримувала додаткові напади після вакцинації. І я так само. Ми ростемо, змінюємося, і змінюється наше коло спілкування. Зараз в нашому оточенні практично немає людей без щеплень.
Багато пацієнтів з епілепсією та іншими хронічними захворюваннями розуміють, що вакцинуватися потрібно, проте продовжують відкладати щеплення через страхи та упередження, які можуть бути сильнішими за наукові аргументи та логіку. Що б Ви могли порадити таким пацієнтам? Як подолати страх і почати захищати себе від смертельно небезпечних захворювань?
Немає іншого шляху, ніж долати свої страхи. Так, не завжди це просто, я знаю. Але потрібно знайти адекватного педіатра або сімейного лікаря, який дотримується засад доказової медицини, та скласти графік. Прийти в медичну установу, перевірити наявність аптечки на випадок алергічної реакції, переглянути на флаконі з вакциною індикатор правильного зберігання та сертифікат якості. Зробити щеплення, випити кави в поліклініці і через 40-60 хвилин йти додому з усвідомленням, що ви сильніші за власні страхи. Наступного разу буде легше, обіцяю!
Інтерв’ю підготовлено з нагоди Європейського тижня імунізації-2024 в межах проєкту Національного порталу з імунізації #Крокуємо_В_Європу
Спілкувалась Марія Калмикова, головна редакторка Національного порталу з імунізації.
Фото надані Ольгою Новіковою на запит редакції Національного порталу з імунізації.