“Вакцинальна євроінтеграція” України: успіхи й виклики. Федір Лапій
З нагоди Європейського тижня імунізації 2024 продовжуємо серію інтерв’ю з фахівцями та громадськими діячами, які щодня наближають впровадження в Україні європейських практик та підходів до вакцинації.
Мабуть, нема людини, яка б зробила для інтеграції України в європейський вакцинальний простір більше за Федора Івановича Лапія – кандидата медичних наук, доцента кафедри педіатрії, імунології, інфекційних та рідкісних захворювань медичної школи Європейського міжнародного університету, голову Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ), члена Європейської технічної консультативної групи експертів з імунопрофілактики (ETAGE), члена правління Української Академії Педіатричних спеціальностей, голову правління ГО “Батьки за вакцинацію”, члена правління Всеукраїнської асоціації дитячої імунології. Ми поговорили з Федором Івановичем про успіхи України на шляху до “вакцинальної євроінтеграції”, про виклики, які ще треба подати на цьому шляху, про можливість розширення українського календаря щеплень, а також про те, що мотивує й далі робити свою справу попри всі перешкоди.
Федоре Івановичу, які ключові успіхи України на шляху інтеграції в європейський медичний простір в напрямку імунопрофілактики Ви можете виділити?
Беззаперечним досягненням в цьому напрямку я вважаю створення Національного порталу з імунізації. Коли я показав колегам з-за кордону цей ресурс – хай навіть вони не розуміють української мови – вони реально були дуже захоплені та зацікавлені й навіть питали, чи можна буде його перекладати на інші мови. Відкритість доступу до правдивої інформації, формування адекватного інформаційного простору – це один з важливих етапів на шляху до євроінтеграції, який ми успішно пройшли.
Також ми крок за кроком втілюємо багато положень стосовно вакцинації, які вже давно існують в країнах ЄС та в США. Одним з важливих результатів цієї роботи є затвердження наказу, що стосується протипоказань до щеплень, вакцинації в окремих ситуаціях – він відомий як Наказ 2070 від 11.10.2019. Тепер в одному документі зібрано багато клінічних ситуацій, з якими зустрічається лікар і щодо яких потрібно приймати рішення з вакцинації. Це один з прикладів впровадження сучасних міжнародних протоколів в Україні.
Федір Лапій презентує медичним працівникам наказ 2070 щодо протипоказань до проведення профілактичних щеплень
Ще хочу зазначити, що суттєво змінюється думка лікарів щодо вакцинації пацієнтів з хронічною патологією. Змінюється думка лікарів щодо вакцинації вагітних. Якщо раніше вакцинація від кашлюку під час вагітності викликала в Україні непорозуміння та острах, то зараз все частіше від медпрацівників звучить питання, коли вже держава забезпечить вакцинацію вагітних проти кашлюку. Це також свідчить про поступову інтеграцію України в європейський медичний простір.
Важливо також згадати й про те, що в багатьох країнах західного світу зі сталою демократією існують незалежні групи експертів, які надають рекомендації для уряду з питань вакцинації. В Україні така група також успішно працює з 2017 року: це Національна технічна група експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ). Члени НТГЕІ обираються на конкурсних засадах на 3 роки з можливістю переобрання; вони представляють різні сфери охорони здоров’я. Тож наразі маємо групу експертів, які є незалежними і надають рекомендації Міністерству охорони здоров’я з питань вакцинації. Таким чином, у порівнянні з іншими країнами пострадянського простору Україна має досить таки суттєві успіхи.
Члени Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики з представниками МОЗ України та Бюро ВООЗ в Україні
Також для українців відкрилася можливість вакцинації в аптеках та торговельних центрах, яку ми до пандемії COVID-19 багато обговорювали. Як то кажуть, не було б біди, але біда допомогла: те, що ми протягом довгого часу хотіли втілити, нарешті почали практикувати через COVID-19. Вперше в Україні вакцинація проводилась в пунктах щеплень, що знаходились у великих ТЦ, в місцях, де скупчуються люди. Тож мова нарешті зайшла й за вакцинацію в аптеках. Вже підготовлено певне правове поле, в рамках якого медсестра може проводити вакцинацію самостійно без лікаря; також вже плануємо впровадження вакцинації самим фармацевтом. Тобто норми та практики, які дуже давно існують в країнах сталої демократії, ми вже частково втілюємо в Україні та готуємо правове поле для їх подальшого впровадження.
Федір Лапій з провідним експертом з імунопрофілактики США Полом Оффітом та керівником національної програми з імунізації МОЗ України Олександром Заїкою
Успіхів на шляху до євроінтеграції дійсно маємо багато і можемо цим пишатись. З іншого боку, є й виклики, подолання яких ще попереду. На Вашу думку, які це виклики в першу чергу?
В першу чергу ми поки що дуже відстаємо щодо впровадження нових вакцин до календаря щеплень. Вже добре відомо про високу ефективність вакцин проти пневмококової інфекції, проти ротавірусної інфекції, проти вірусу папіломи людини, проте Україна досі не запровадила рутинної вакцинації проти названих інфекцій. По-друге, ми маємо групи ризику, які потребують додаткової вакцинації – це люди з хронічною патологією, що потребують вакцинації поза календарем щеплень (наприклад, проти менінгококової інфекції, проти гепатиту А тощо). І тут маємо визнати, що, незважаючи на наявні та затверджені рекомендації, на сьогодні в України нема спроможності забезпечити цим людям доступ до вакцин, яких вони потребують за станом здоров’я. Якщо говорити про медичних працівників, то їхня ментальність, як я вже зазначав, суттєво змінилася, і вони розуміють та підтримують необхідність вакцинації цих вразливих груп. Але в плані доступності вакцин, супроводу пацієнтів, які потребують додаткової вакцинації, ми поки що, на превеликий жаль, сильно поступаємось країнам Євроспільноти.
Чи можемо ми найближчим часом очікувати на розширення Національного календаря щеплень?
Насправді робота в цьому напрямку проводиться колосальна, але ми маємо зважати на такий фактор як війна та агресія рф. Звісно, сама по собі війна не є причиною для того щоб відтерміновувати впровадження нових вакцин до календаря щеплень. Разом з тим, ми повинні розуміти, що є фінансові проблеми, і знаходити джерела фінансування для того щоб певні вакцини з’явилися в Україні і ми б не витрачали на них кошти з бюджету. Саме така робота зараз і проводиться, аби наші союзники та партнери допомогли нам з впровадженням нових вакцин до календаря щеплень без фінансового навантаження на бюджет України. Для досягнення цієї мети існує конкретний план дій, згідно з яким ми й рухаємося.
Що мотивує Вас “лупати сю скелю” вже багато років поспіль попри опір антивакцинального руху та окремих представників медичної спільноти, що не бажають змінювати застарілі підходи до роботи, а зараз ще й попри повномасштабну війну??
Мотивують друзі. Мотивує розуміння того, що навколо є багато прекрасних людей, які об’єднуються та знаходять один одного. І коли ти бачиш, що навколо тебе є стільки хороших людей, які потребують твоєї підтримки, а ти потребуєш їхньої підтримки, то розумієш, що це все недарма. І, оглядаючись назад на те, як було, та порівнюючи з тим, як є зараз, скільки за цей час виросло чудових молодих лікарів, розумієш, що все ж таки країна змінюється на краще, незважаючи на спротив окремих людей та повномасштабне вторгнення.
Що б Ви побажали українцям, аби навіть в теперішніх обставинах не втрачати оптимізму та продовжувати турбуватися про своє здоров’я?
Хай всі ваші недуги – й інфекційні хвороби в тому числі – йдуть курсом російського воєнного корабля)
Інтерв’ю підготовлено з нагоди Європейського тижня імунізації-2024 в межах проєкту Національного порталу з імунізації #Крокуємо_В_Європу
Спілкувалась Марія Калмикова, головна редакторка Національного порталу з імунізації.
Джерело фото – Фейсбук-сторінка Федора Лапія.