Вакцинація домашніх тварин. Екстрена профілактика сказу – Юлія Кургузова

З якого віку доцільно розпочинати щеплення домашніх тварин?

Зазвичай первинний курс вакцинації собак та котів починається у віці 8 тижнів, але при необхідності – навіть з 6 тижнів. Більш ранній початок актуальний для розплідників, притулків, при загрозі зараження інфекційними хворобами та потребі в ранній соціалізації тварини. Доза кожної вакцини розрахована на одну тварину, незалежно від її розміру.

Проти яких інфекцій та згідно якого графіку потрібно вакцинувати своїх улюблених собачок та котиків? Так би мовити, якого Календаря щеплень мають дотримуватися відповідальні власники тварин

Собак вакцинують проти сказу, чуми м’ясоїдних, парвовірусного ентериту, вірусного гепатиту, парагрипу та лептоспірозу. Котів – проти сказу, панлейкопенії, каліцивірусної та герпесвірусної інфекцій.

Це базовий набір, також існують додаткові вакцини, наприклад, від бордетелльозу у собак, хламідіозу та лейкозу у котів. В інструкції до кожної вакцини є рекомендації щодо схеми, але якщо казати про більш розгорнуту інформацію або такий собі протокол, то ветеринарні лікарі користуються рекомендаціями WSAVA (World Small Animal Veterinary Association). Згідно останніх рекомендацій 2016 року, собаки та коти мають бути вакциновані базовими вакцинами (в Україні вони тільки комплексні, тобто містять одразу кілька збудників) мінімум 2 рази з інтервалом 2-4 тижні, при чому остання доза базового курсу має бути в 16 тижнів або більше. Тобто кількість доз буде залежати від віку початку вакцинації. Далі проводиться ревакцинація в 12 місяців, але згідно рекомендацій WSAVA це може бути в проміжку 6-12 місячного віку, якщо є побоювання в слабкій відповіді на одну з базових вакцин.

З якими міфами про вакцинацію тварин Ви найчастіше стикаєтесь у своїй практиці?

• Тварини без вигулу не можуть захворіти? Насправді частина збудників дуже стійка в навколишньому середовищі, їх можна принести з вулиці на взутті. Наприклад, парвовіруси собак та котів (у останніх викликає панлейкопенію), каліцивірус котів.
• Ризик захворіти на сказ низький? Не зовсім так. Звісно, для цього потрібен близький контакт з хворою твариною. Але люди найчастіше заражаються сказом саме від своїх домашніх тварин, тому ВООЗ наголошує, що важливою профілактикою сказу у людей є саме вакцинація тварин.
• Маленьким собакам можна вколоти половину дози вакцини? Ні, всі вакцини дозуються на 1 тварину, а не по вазі.
• Певні породи (підставте своє) не можуть хворіти на сказ? Ні, абсолютно всі теплокровні тварини чутливі до сказу.
• Додаткові вакцини не потрібні? Вони додаткові тому, що обов’язково потрібні не всім, а групам ризику. Отримайте пораду вашого ветлікаря, щоб прийняти рішення.
• Не варто дуже рано починати вакцинацію малюків? Цуценята та кошенята найбільш сприйнятливі до інфекційних хвороб та мають високий ризик смерті від них. Особливо якщо їхня мама не була вчасно вакцинована і не змогла передати їм антитіла для захисту в перші тижні життя. При високому ризику захворіти показана рання вакцинація в 6 тижнів, а від сказу в 4 тижні.
• Не варто в один день робити комплексну вакцину та від сказу? Насправді в цьому немає ризиків або шкоди для тварини, навпаки – не потрібен зайвий візит до клініки та стрес.
• Від вакцинації проти сказу до 6 міс псуються постійні зуби? Почорніння емалі було побічним ефектом радянської вакцини зі штаму Щьолково, яка зараз не застосовується в Україні для вакцинації собак та котів (для них штам Пастер).
• Спочатку обробка від гельмінтів, а через тиждень вакцинація? При хорошому самопочутті тварини не потрібен такий великий інтервал. Вакцинація завжди в пріоритеті. Навіть велика кількість гельмінтів не вплине на імунну систему так сильно, щоб не утворилась достатня кількість захисних антитіл. Тварин з вулиці варто вакцинувати в перший день.
• Хронічні хвороби є протипоказом до вакцинації? Насправді тимчасовим протипоказом є наявне гостре інфекційне захворювання, а постійним –  деякі захворювання імунної системи (не всі). Хронічна хвороба нирок, серця або інших внутрішніх органів не є протипоказом.
• Не можна вакцинувати котів, носіїв коронавірусу, вірусів лейкозу та імунодефіциту? Насправді якщо тварина тільки носій, то її можна вакцинувати інактивованими вакцинами.

Чому важливо щепити своїх тварин проти сказу навіть якщо вони не виходять на вулицю?

В Україні всі собаки та коти повинні бути вакциновані від сказу, враховуючи складну епізоотичну ситуацію. Періодично сказ реєструються у тварин, що ніколи не покидали квартиру (не перший поверх). Також маємо враховувати, що під час воєнного стану будь-яка тварина може опинитись на вулиці раптово і мати контакт з хворими тваринами. 

Чому важливо людям розпочинати курс щеплень проти сказу навіть якщо їх вкусила чи ослинила “на 100% безпечна домашня собачка чи кішечка”?

Якщо домашня вакцинована тварина не має дійсного сертифікату про рівень антитіл проти сказу – ніхто не може бути впевненим, що вона їх має, тобто організм відповів на вакцинацію.

Ми вводимо вакцину в організм, далі він має виробити антитіла – це наші очікування. Але організм живий, імунна система не завжди працює ідеально. При сказі хвора тварина стає заразною за 10 днів до появи симптомів, тому варто вакцинуватись навіть при покусах домашніми тваринами.

Існують певні стереотипи щодо тварин, інфікованих сказом: чи обов’язково така тварина має поводитись агресивно? Чи можна взагалі “на око” визначити, що тварина точно “скажена”/здорова?

Симптоми сказу не завжди класичні, іноді все починається з банальних кишкових розладів. Існує буйна та тиха форма сказу, остання притаманна котам. Тварина може не кусати, а облизувати, намагатись ослинити якомога більше поверхонь та людей. На жаль, діагностика сказу лише посмертна – необхідно дослідити головний мозок тварини. Якщо тварина вкусила і раптово померла – потрібно обов’язково звернутись до місцевої державної ветеринарної служби та направити тіло на дослідження. 

Карантин тварин з підозрою на сказ: чия це зона відповідальності, як діяти в такій ситуації, до кого звертатися? Чи варто самостійно “спостерігати за твариною 10 днів”, як часто радять лікарі, відмовляючи від екстреної вакцинації проти сказу?

Згідно “Інструкції щодо заходів боротьби зі сказом тварин” – “2.3. Собаки,  коти та інші  тварини,  що  покусали  людей  чи тварин, повинні  бути негайно  доставлені   їх  власниками (підприємством,  установою,  організацією та ін.) або особами, які займаються відловом бродячих собак та котів,  в найближчу установу державної ветеринарної медицини для огляду  та  карантинування  на протязі 10 днів. В окремих випадках,  при наявності  загородженого  двору  або приміщення,  з  дозволу  установи  державної ветеринарної медицини тварина,  що покусала людей або інших тварин,  може бути  залишена під   розписку   у  власника  при  умові,  що  він  зобов’язується утримувати її на прив’язі або в ізольованому приміщенні на протязі 10  днів і дозволяти спеціалісту ветеринарної медицини здійснювати нагляд за цією твариною.”

Тобто забезпечення карантинування тварини, що нанесла покуси, це відповідальність її власника. При цьому важливий момент: карантинування в домашніх умовах  – це виняток, а не правило.

Але якщо це безпритульна тварина, то юридично відповідальность несе місцева влада. В Києві можна звернутись в КП “Зоодопомога” з довідкою про покус та попереднім повідомленням у Відділ по боротьбі зі сказом тварин, КП направляє ловця, якому постраждалий має показати тварину, що нанесла покуси. Тварину доставляють на Волинську, 12 для карантинування. Але навіть в 100 м від кордону Києва відлов підозрілих тварин вже є великою проблемою. 

В жодному разі постраждала особа не повинна вести спостереження за твариною, що нанесла їй покуси!

Це нонсенс, який продовжують поширювати в деяких травмпунктах. Я особисто чула це.

Якщо є можливість професійного відлову тварини для карантинування – не нехтуйте цією можливістю. По-перше, постраждалій особі важливо знати подальшу долю тварини, навіть за умови повної постконтактної вакцинації. По-друге, якщо тварина дійсно хвора на сказ, її ізоляція захистить інших людей.

Чи можете Ви поділитися особистим досвідом екстреної вакцинації проти сказу та практичними порадами з цього приводу?

Сталося так, що на роботі мене вкусила собака при спробі зав’язати морду: вона була дуже агресивною та некерованою власниками. І вона навіть вакцинована від сказу, але лише 1 раз та не здавала кров на рівень антитіл. А ще живе біля лісу і грається з білками. Я не встигла вакцинуватись профілактично, хоча ми з колегами і шукали спосіб це зробити (спойлер – все складно або дуже дорого, або все одночасно). Тому мною було прийняте рішення про вимушену вакцинацію від сказу. Того ж вечора я вирушила до найближчого травмпункту і випробувала на собі тернистий шлях отримання антирабічної допомоги в Україні. Я багато разів читала історії людей про те, як їм відмовляли у вакцинації, відправляли спостерігати за твариною, кололи вакцину в сідницю (це не вірно). Тому хочу поділитись по пунктах, на що посилатись при виникненні суперечок.

• Якщо вам кажуть: “Спостерігайте за твариною, якщо через 10 днів вона помре – потрібна буде вакцинація” або “тварина домашня, тож вакцинація не потрібна”, то посилаємось на наказ МОЗ України 15.04.2004  N 205 “Про удосконалення заходів профілактики захворювань людей на сказ”МЕТОДИКА організації та надання антирабічної допомоги: лікувально-профілактичні  заклади  при  зверненні  осіб  з приводу укусів,  подряпин, заслинень будь-якими тваринами, а також осіб,  які  одержали  ушкодження  шкіряних  покривів  і мало місце попадання інфікованого матеріалу на слизові оболонки  при  розтині туш тварин,  які загинули від сказу, або при розтині трупів людей, які померли від сказу, забезпечують: 3.3. Направлення особи,  яка постраждала до травматологічного пункту (кабінету), а при його відсутності до хірургічного кабінету або  хірургічного відділення лікарні для призначення та проведення курсу антирабічних щеплень.
• Якщо вам кажуть: “Другу і наступні дози антирабічної вакцини ви повинні отримати за місцем реєстрації”  (а можуть і про першу дозу так сказати), то посилаємось на ІНСТРУКЦІЮ щодо заповнення форми первинної облікової документації № 045/о «Карта звернення за антирабічною допомогою»: форма № 045/о заповнюється на кожного пацієнта незалежно від місця його постійного проживання (реєстрації) відповідальною особою закладу охорони здоров’я, що має право на надання антирабічної допомоги.
• Я прийшла за другою дозою антирабічної вакцини в той самий травмпункт – найближчий до мого місця проживання та роботи. І без проблем все отримала (тобто медики самі відчувають свою неправоту). Вони тільки бідкались, що вже направили екстрене повідомлення в інший район (де я зареєстрована) – що також невірно, покажу далі. Тому тут я рекомендую одразу казати при заповненні документів саме місце проживання або вказувати, що ви плануєте вакцинуватись тільки в цьому травмпункті. Це знизить ймовірну кількість суперечок.
• ІНСТРУКЦІЯ щодо заповнення форми первинної облікової документації № 058/о „Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення”: На кожний випадок інфекційного захворювання (підозри), незвичайної реакції на щеплення, укусу, подряпання, ослюнення тваринами, іншого стану (бактеріоносійство), крім грипу та гострих інфекцій верхніх дихальних шляхів множинних або не уточнених локалізацій, заповнюється Екстрене повідомлення, яке протягом 12 годин надсилається до територіальної санітарно-епідеміологічної станції (далі – СЕС) за місцем реєстрації захворювання. Крім цього, в оперативному порядку інформація повідомляється в цю СЕС по телефону.
• Також мене шокували та трохи насмішили, нібито я зобов’язана вести спостереження за твариною, що нанесла покуси. Це також невірно, спираємося на Інструкцію “Про заходи щодо боротьби зі сказом тварин”: 2.3. Собаки,  коти та інші  тварини,  що  покусали  людей  чи тварин,  повинні   бути   негайно   доставлені   їх   власниками (підприємством,  установою,  організацією та ін.) або особами, які займаються відловом бродячих собак та котів,  в найближчу установу державної ветеринарної медицини для огляду  та  карантинування  на протязі 10 днів.
•  У медсестри була спроба посилатись на закон, назву котрого вона дуже сумнівно формулювала, нібито там прописаний обов’язок вести спостереження за твариною. Я знайшла лише Закон України “Про захист населення від інфекційних хвороб” , в якому сказ згадується лише в контексті фінансування профілактичних щеплень (сюрприз) за рахунок Держбюджету, а за епідемічними показами – за рахунок місцевих бюджетів. До речі, не вірте, що вакцини закупають на кожного постраждалого. План закупки йде на рік.
• На 3, 4 і 5 дозах антирабічної вакцини суперечок вже не було. Навіть не питали про долю собаки. До речі, для Центру по боротьбі зі сказом тварин немає різниці, звідки підозріла на захворювання сказом тварина: вони приймають трупи на дослідження без бюрократії (бо направлення в інший район це і є бюрократія – типу цей випадок нас не стосується).

• Також хочу дати загальні поради:

– не контактуйте без нагальної потреби з безпритульними та дикими тваринами – це найкраща профілактика сказу;

– якщо потребуєте вакцинації проти сказу, роздрукуйте всі можливі нормативно-правові акти, що стосуються теми сказу, перечитайте та промаркуйте пункти, що можуть знадобитись в розмові;

– будьте впевнені в собі, але одночасно спокійні та доброзичливі. Ми всі люди, це допомагає знайти спільну мову.

• Я роблю знижку на свою професію та місце подій (Київ). Я впевнена, що з людиною, що не знайома з темою сказу професійно розмова в травмпункті буде відрізнятися. А також, що в регіонах є більші складнощі – відсутність вакцин, короткі години роботи травмпунктів, менша обізнаність.
• Також багатьох людей турбує міфічна “важкість” вакцини від сказу. Звісно, всі люди різні, але я перенесла вакцинацію від сказу набагато легше, ніж перші дві дози вакцини проти COVID-19. Після перших двох доз антирабічної вакцини Індіраб було по відчуттях незначне підвищення температури, ломота м’язів, біль в місці ін’єкції. Але прийом ібупрофену все вирішив. Наступні дози були майже непомітні.

Що робити, якщо титр антитіл до сказу менше 0,5 МО? І що це означає? Тварина не захищена?

Рівень антитіл 0,5 МО (міжнародних одиниць) – це показник того, що тварина загалом здатна відповідати на вакцинацію, захист буде і при нижчому рівні. Для отримання цього показника рекомендовано відбирати кров на дослідження в період 3-6 тижнів після вакцинації – тоді рівень антитіл найвищий, далі він знижується. Недарма в Україні рекомендують здавати кров через 30 днів. Також є групи ризику, у яких рівень антитіл буде меншим – тварини до 6 міс, старші 10 років, великі собаки. Якщо подорож з твариною неможливо перенести в часі і необхідно одразу отримати високий рівень антитіл, то можлива ревакцинація від сказу через 2-4 тижні (до аналізу) – обговоріть це з вашим ветлікарем.

Чи є у Вас домашні улюбленці і якщо так, чи вони щеплені і проти чого саме? А як щодо особистих щеплень - чи вакциновані Ви згідно Календаря та рекомендованими вакцинами? А як щодо членів Вашої родини? Де саме Ви за потреби вакцинуєтесь?

Маю вдома лабрадора, також у мами живуть два коти та йорк – всі щорічно вакциновані всіма базовими вакцинами, в т.ч проти сказу. 

Я і вся родина вакциновані згідно Національного календаря, донька має майже всі рекомендовані щеплення, які ми теж поступово надолужуємо. Насправді зараз важко поєднати вакцинацію з роботою, бо досі все робили в державній амбулаторії у сімейного лікаря. Потрібно запланувати вихідний в будній день, вчасно записатись до лікаря, забронювати вакцини в аптеці поряд, а ще й не захворіти до цього часу. По факту – остання спроба провалилась через повну відсутність вакцин (були плани на 3 різні). Тому, ймовірно, доведеться робити все в приватній клініці. Доречі, в 2021 мала досвід вакцинації від грипу в аптеці за тестовою державною програмою – сподобалось все, крім черги :).

Спілкувалася Марія Калмикова. головна редакторка Національного порталу з імунізації. Фото надане Юлією Кургузовою на запит редакції.