Я можу сказати, що вакцини дійсно працюють – досвід провакцинальної мами

2023 | 02 Жов | 12:31

Провакцинальна мама: про шлях до доказової медицини, вакцинацію в Польщі та вплив щеплень на здоров’я доньки

Часто саме чийсь особистий досвід вакцинації стає вирішальним у прийнятті рішення про щеплення. Тому в батьківських та медичних спільнотах у соцмережах розповсюджені запитання на кшталт “як ви перенесли…?”, “краще придбати вакцину чи погодитись на безоплатну?”, “чи варто вакцинуватися, якщо…?” і так далі. Батьки, які вже пройшли цей етап зі своїми дітьми, діляться враженнями та порадами, допомагають подолати сумніви. Для героїні нашого інтерв’ю Марти Хамлай такі спільноти разом з книгами стали провідниками у світ доказової медицини та вакцинації. Її 5-річна донька Лукія вакцинована не тільки обов’язковими в Україні щепленнями, але й майже усіма рекомендованими: від вітрянки, пневмококу, менінгококу, грипу та гепатиту А. Сама Марта також регулярно вакцинується і тепер вже вона може поділитися з іншими матусями і татусями своїм досвідом.

1. Розкажіть про Ваш власний досвід вакцинації в дитинстві і в дорослому віці.
Батьки щеплювали мене в дитинстві за Календарем, але особливо не пояснювали, для чого це потрібно. Чула лише, що “потрібно зробити укольчик”. Тож уже своїй дитині я розповідаю про вакцинацію. Говорю, що це необхідно для здоров’я, щоб не було температури і не довелося хворіти в ліжечку, не спати ночами. Намагаюсь наводити їй зрозумілі приклади з життя.
У дорослому віці вакцинуватися мене стимулювала інформація з медичних груп, зокрема “Доказові батьки”. А от моя сімейна лікарка навіть не повідомила про те, що від правця щеплення треба робити кожні 10 років. Я про це дізналася випадково і вакцинувалася не в 26 років, а аж у 33. В межах вакцинальної кампанії проти COVID-19 вже отримала 4 дози вакцини (І, ІІ дози і дві бустерні). А цього року в Польщі провакцинувалася від вірусу папіломи людини, коли їздила робити дитині щеплення проти менінгококової інфекції. В майбутньому планую також отримати щеплення від гепатиту В.

2. Чи виникали у Вас колись перестороги чи сумніви щодо якогось щеплення чи вакцини? Що в такому випадку Ви робили?
Коли я була вагітна, то про доказову медицину небагато чула. Тож придбала книгу Євгена Комаровського і прочитала там про щеплення. Але паралельно прислухалася до порад подруг, наприклад про те, щоб не вакцинувати дитину від гепатиту В одразу після народження, щоб вона не пожовтіла. Тож я придбала потім власним коштом вакцину і зробила щеплення Лукії, коли їй було вже два місяці. Також налякана була історіями про індійські вакцини, — на той час ці міфи були дуже поширені. У той же час, проти ротавірусної інфекції я планувала щепити доньку одразу, але з’ясувалося, що вакцина доволі рідкісна і її слід було замовляти ще під час вагітності, тож ми не встигли, на жаль, вакцинуватися.
У подальшому я вже брала інформацію з медичних груп в інтернеті, насамперед “Вакцинація: питання та відповіді”, а також із фахових книжок. І прийшла до того, що щеплюю дитину всіма додатковими вакцинами, як це роблять за кордоном. Наш сімейний лікар ніколи не проявляв у цьому ініціативу, але і не відмовляв від щеплень. Тож ми замовляли, купували вакцини, а потім вже вакцинувалися в поліклініці і це завжди було моєю власною ініціативою.

3. Як Ви самі оцінюєте вплив вакцинації на здоров’я дитини? Чи бачите вже якісь переваги?

До віку 3 років моя дитина хворіла з високою температурою лише два рази. Початок відвідування садочка також не був пов’язаний у нас із хворобами, як це зазвичай буває у діток. Лише на четвертий місяць відвідування Лукія мала вірусну інфекцію. Зараз їй майже 5 і я помічаю, що вона хворіє в середньому два рази на рік, при цьому це не затяжні хвороби. А минулої зими навіть був такий випадок: прийшла в гості її подруга, а через один чи два дні їй діагностували грип. Вона заразила всю свою родину, включно з вагітною мамою. Також у нашій групі в садочку багато хто перехворів тоді. Наша ж Лукія і ми з чоловіком не захворіли — усі були щеплені від грипу. А вже цього серпня ми ходили у черговий садочок, де була вітрянка і розпочався карантин. Лукія не захворіла ані тоді, ані зараз, коли вже в її групі діти масово хворіють.
Маю і зворотну ситуацію. Одразу перед війною Лукія захворіла на COVID-19 і заразила мене. Це було через 10 днів після того, як я отримала другий бустер і те, як протікала у нас хвороба — це були небо і земля. Я лише трохи нездужала і мала не високу температуру, донька ж почувалася дуже погано, у неї боліли суглоби та живіт, вона постійно плакала. Тож коли їй виповниться 5,
зроблю їй щеплення і проти COVID-19.

4. Розкажіть про досвід вакцинації в Польщі?
Так як в Україні вакцин проти менінгококової інфекції немає, то ми прийшли до рішення вакцинувати Лукію в Польщі. Перед цим я читала про це дописи інших мам та уточнювала інформацію. У спілкуванні з клініками допомогло знання польської мови, крім того, там поставилися із розумінням до того, що ми з України, і знайшли час для нас. Перше щеплення зробили в Кракові, друге — в Перемишлі. Записувалися попередньо телефоном, уже на місці оплачували послугу, потім лікар оглядав дитину і, нарешті, медсестра вакцинувала. Всі були привітні та чемні, дитину похвалили, подарували наліпку і дали жарознижувальне в сиропі. Тож в цілому враження залишились дуже позитивні.

5. Що б Ви могли сказати мамам, які бояться щеплень більше, ніж хвороб і навіть не розглядають додаткову вакцинацію?
Я можу сказати, що вакцини дійсно працюють — випробувано на моїй дитині. За 5 років ми жодного разу не лежали в лікарні, ми не хворіємо щомісяця, жодного разу не користувалися інгаляторами і майже не пропускаємо садок.
Дуже раджу іншим мамам спиратися на сучасні джерела інформації та читати книжки. Чудова книга, на мій погляд, — “Мама, тату, не хвилюйтеся” Олени Луцької, є також група “Доказові батьки” у фейсбуці. Також раджу спілкуватися з тими, хто робить щеплення своїм дітям.
Я свій вибір зробила давно і дуже дякую за це групі “Тернопільські матусі”, де агентки змін з вакцинації Богдана Пруська та Ольга Дунець поширюють інформацію про щеплення, доказову медицину, здоровий спосіб життя і постійно відкривають нам нове. У тому числі звідси почався мій шлях до додаткових щеплень.

Спілкувалася Анна Мячина, PR-менеджер проєкту “Розбудова стійкої системи громадського здоров’я” від ГС “Коаліція за вакцинацію”