Нобелівську премію з медицини отримали розробники мРНК технології, що дозволила створити вакцини від COVID-19

2023 | 04 Жов | 18:31

Нобелівську премію з фізіології або медицини 2023 року отримали вчені, що розробили технологію, на базі якої було створено мРНК-вакцини проти коронавірусної хвороби.
Нагороду розділили професори Каталін Каріко та Дрю Вайссман. Наразі Каталін Каріко є професором Університету Сегеду, Угорщина, а Дрю Вайссман продовжує працювати професором в Університеті Пенсильванії, США.
Завдяки вакцинам на платформі мРНК мільйони людей в усьому світі змогли отримати захист від тяжкого перебігу COVID-19. Наразі мРНК технології планують використати для захисту проти інших хвороб включно з онкозахворюваннями.
За словами членів Нобелівського комітету, “лауреати зробили внесок у безпрецедентно швидку розробку вакцин в період однієї з найбільших сучасних загроз для здоров’я людей”.
Каталін Каріко та Дрю Вайссман познайомилися на початку 1990-х років в Університеті Пенсильванії, США. В ті часи мРНК-технології не розглядалися як перспективні.
”Я відвідував різні зустрічі та презентував свою роботу, а люди дивились на мене й казали: ‘Що ж, це все чудово, та чи не варто вкладати свій час у щось варте уваги? мРНК ніколи не спрацює’. Але ми з Каті (Каталін Каріко – ред.) продовжували працювати”, – згадує професор Вайссман.
Відповідаючи на питання, як вона відреагувала на новину про отримання нею Нобелівської премії, професор Каріко каже, що спочатку подумала нібито це “просто жарт”.
Професор Вайссман згадує: “Я спочатку дуже зрадів, а потім засумнівався і почав підозрювати, що якийсь антивакцинатор нас розігрує. Проте побачивши оголошення ми зрозуміли, що все це правда, і відчуття були просто фантастичні”.

Що означає вакцина проти COVID-19 на основі нуклеїнових кислот?
Як пояснюють експерти у збірці “100+ відповідей на запитання про вакцинацію проти COVID-19”, на відміну від “традиційних” вакцин на основі ослаблених або інактивованих цілісних вірусів, у вакцині на основі нуклеїнових кислот використовується «інструкція» (ділянка генетичної структури, що містить програму для вироблення специфічних білків), а не цілісний мікроорганізм або його фрагмент. ДНК і РНК містять код («інструкцію»), який використовується клітинами нашого організму для самостійної продукції фрагменту вірусів — антигенів. Тоді ДНК спочатку перетворюється на інформаційну РНК (mRNA), яка потім використовується як «програма» для продукування антигенів. Вакцини на основі нуклеїнової кислоти містять навіть не зібраний із різних фрагментів кільцевий геном (здатний до помноження чи ні) а просто послідовність гену. Робити такі вакцини досить просто й безпечно.

Як діють вакцини на основі нуклеїнових кислот?
Уявіть креслення будинку, чи програмний код, чи бодай інструкцію для збирання шафи. Це вся потрібна інформація про щось, але цю інформацію треба прочитати і втілити. Так і вакцина на основі нуклеїнової кислоти передає в клітини нашого організму певний набір «інструкцій» у вигляді ДНК або мРНК, спонукаючи їх синтезувати потрібний специфічний білок, який імунна система нашого організму повинна розпізнати і сформувати до нього імунну відповідь. Вакцини на платформі мРНК кодують нешкідливу частку шиповидного білка (spike protein) вірусу SARS-CoV–2. Цей білок знаходиться на зовнішній стороні коронавірусу й забезпечує його прикріплення до нашої клітини. Коли вакцина вводиться в м’яз, інформація потрапляє в клітину, яка розпочинає продукувати частки цього білка. Потім клітина відображає частку білка на зовнішній стороні клітини. Імунна система розпізнає, що білок не належить людині, і виробляє імунну відповідь, зокрема і антитіла, так само, як виробляє їх організм після зараження вірусом. На завершення процесу організм «знає», як захиститися від зараження в майбутньому. Перевага вакцини полягає в тому, що ті, хто її отримали, будуть захищені від COVID-19 і від його ускладнень, але без розвитку інфекції.

Чи можуть мРНК вакцини змінити людський геном?
Ні, не можуть. мРНК як та інструкція для складання шафи, яку потрібно прочитати і викинути, щойно шафа буде складена. Вона живе до кількох днів, і потім її утилізують наші клітини. За цей час за цією інструкцією клітини синтезують білок вірусу, до якого й розвивається імунітет. Проте проникнути до ядра, перетворитися з РНК у ДНК, та в прямому сенсі врізатися в хромосоми мРНК не може — бо не має відповідних інструментів. Та й до ядра мРНК проникнути не може — на рівні ядерних пор діє суворий контроль того, що в ядро потрапляє, а що з нього виходить.

Підготовлено редакцією Національного порталу з імунізації