А як у них? Досвід вакцинації в Італії

2023 | 11 Гру | 08:28

Завжди цікаво, “а як у них” в питанні вакцинації, тож продовжуємо ділитися досвідом імунізації наших співвітчизників за кордоном. Про свій досвід вакцинації в Італії розповіла співробітниця інформаційної агенції Інтерфакс-Україна Анна Левченко.

Зараз я знаходжусь в Італії, в Римі, куди приїхала через сімейні обставини та повномасштабну війну. Продовжую працювати онлайн в Інтерфакс-Україна, відвідую безкоштовні мовні курси для іноземців та біженців.

Після моїх пригод з маститом та антибіотиком я задумалася про візити до лікаря. Відверто кажучи, проходила чекап в січні в Києві, але вирішила, що регулярність порушувати не треба. І почала думати, як і що.

Спроби записатися до сімейного лікаря й отримати направлення до вузьких спеціалістів на кшталт гінеколога для мене виявилися марними – додзвонитися до лікаря я не змогла (хоча не сильно намагалася). Тож продовжувала думати про пошук можливих варіантів.

І от одного разу я прийшла на заняття в школу Sant’Egidio (гуманітарна організація, що працює з біженцями та трудовими мігрантами, зокрема, надає їм безкоштовні мовні курси – ред.) в неділю вранці. Дивлюся, а там якісь люди в білих халатах ходять коридорами. Я здивувалася, але не дуже. Багато людей, які вивчають мову на курсах Sant’Egidio, не мають санітарної карти (tessera sanitaria), тому не мають і доступу до надання безкоштовної медичної допомоги. Тому програми типу День здоров’я у Sant’Egidio досить актуальні. Майже під кінець уроку в клас зайшла директорка школи з жіночкою-дотторесою і каже, мовляв, всім привіт, сьогодні відзначаємо день здоров’я і всі наші студенти можуть зробити вакцину проти ковіду чи грипу та записатися до лікаря/гінеколога/сенолога (мамолога) в клініку Ospedale Fatebenefratelli – класна, між іншим, клініка). 

Я вирішила, що хочу все. Бо вакцина від грипу, наприклад, в Італії не входить до списку обов’язкових, тому зазвичай є платною.

– Prego, segnora, va questa fila (Будь ласка, сеньора, ставайте в чергу), – сказали мені медики.

Черг було дві. В одній черзі вводили вакцини, в іншій давали аппунтаменто (призначення) до вузького спеціаліста.

В черзі на вакцинацію мене запитали про статус моїх вакцинацій, які вакцини мені робили і коли, чи була алергія і як я себе почуваю. Довелося витягнути з Дії вже не дійсний ковідний сертифікат і уточнити дату вакцинації та чим саме вакцинувалася.

Зрештою зробили вакцину Pfizer Italia  від Covid-19 і вакцину Sanofi-Aventis від грипу. Одну в одну руку, другу в іншу. Як колись радив Федір Лапій. В цілому все було дуже просто: зайшов, уколовся, пішов. Ніяких ліжок, щоб “полежати після вакцинації”. Вакцинація як рутинна справа. На моє прохання мені дали відповідні довідки.

Потім я отримала апунтаменто на огляд сенолога (лікар по молочним залозам) та гінеколога.

Даючи апунтаменто, доттореса пояснила, що перебирати часом безоплатного візиту в одну з найкращих клінік міста не дуже логічно: сказали на 8:00 в суботу, значить на 8:00 в суботу.

Я погодилася.

Натхненна і задоволена я відправилася пити традиційне недільне капучіно біля району Трастевере.

Між іншим, далеко не всі італійці вакцинуються не те що від грипу, а й навіть від ковіду. Вакциноскептицизм досить розповсюджений серед пересічних громадян, але, на відміну від українців, не до ступеня істерики і паніки. Вакцинацію тут радше приймають як необхідність: сказали вакцинуватися, то пішли і вакцинувалися. Мені розповідали, що коли була пандемія, всі реально сиділи вдома, не було роботи, не працювали підприємства тощо, тому італійці були дуже налякані карантином і пішли вакцинуватися. Пункти вакцинації було відкриті скрізь. Зараз зустрічала на вулицях палатки, де можна було зробити тест на ковід, але особливого ажіотажу там не помітила. Зазвичай там медик відсиджував часи чергування, хоча кажуть, що коли була пандемія, ці пункти були реально затребувані.

Підготовлено редакцією Національного порталу з імунізації. Фото надані Анною Левченко на запит редакції