Експерти розвіяли міфи про вакцинацію в проєкті “Поговоримо”
В рамках подкасту з діалогами лікарів про здоров’я дітей “Поговоримо” від медичної мережі Добробут Анна Сєрова – сімейний лікар, консультант з ГВ, завідувач педіатричного відділення ММ Добробут – поспілкувалася про вакцинацію з головою Національної технічної експертної групи з питань імунопрофілактики (НТГЕІ), кандидатом медичних наук, лікарем-інфекціоністом Федором Лапієм. Експерти розвіяли найпоширеніші міфи та страхи, пов’язані зі щепленнями. Відповіді на деякі питання, що прозвучали в інтерв’ю, пропонуємо вашій увазі в текстовому форматі.
В Україні щеплення, що не входять до Національного календаря, прийнято називати “додатковими”. Чи це означає, що вони менш важливі і можна їх не робити?
Я б радив називати “додатковими” щеплення для подорожуючих. Наприклад, якщо ви проживаєте в Україні, щеплення проти жовтої лихоманки для вас не актуальне, поки ви не плануєте подорож до країни, де є ризик зустрітися з цією інфекцією. Це й буде додатковим щепленням до рутинного календаря. Також існує таке поняття як щеплення за станом здоров’я, бо деяким пацієнтам через їхній стан здоров’я справді потрібні “додаткові” щеплення. Якщо ж мова йде про так звані “рекомендовані” щеплення, які наразі не входять до Національного календаря, то найближчим часом планується зміна цього формулювання в календарі щеплень з роз’ясненням: ці щеплення забезпечуються коштом держави, а ось ці входять до календарів багатьох інших країн і є настільки ж важливими. Мова за щеплення проти пневмококової інфекції, проти вірусу папіломи людини, проти ротавірусної інфекції тощо: в новій редакції Календаря вони будуть називатися “щепленнями за календарем, які не покриваються коштом держави”. Насправді нема вакцин, які були б не потрібні людині, якщо мова за інфекцію, актуальну для країни її проживання, адже рано чи пізно людина з цією інфекцією зустрінеться. Наприклад, рано чи пізно кожен зустрінеться з вірусом папіломи людини. Рано чи пізно кожна дитина зустрінеться з ротавірусною інфекцією. Рано чи пізно кожен зустрінеться з пневмококом і матиме серйозні чи несерйозні наслідки цієї зустрічі. Навіть якщо держава зараз не може фінансово собі дозволити забезпечити ці щеплення громадянам, не можна казати, що вони не є обов’язковими і, тим більше, що вони не потрібні, тож використання терміну “додаткові” в цьому випадку не є коректним, на мою думку.
Чи правда, що вакцини проти гепатиту В та вірусу папіломи людини можна назвати вакцинами проти раку?
Так, це правда. Звісно, це не “вакцина проти раку” в тому ж сенсі, що й вакцини проти раку легень чи раку молочної залози, які зараз розробляються. Проте ми знаємо, що певні види раку мають інфекційне походження. Вірус гепатиту В може призвести до хронічного гепатиту В, який, в свою чергу, може викликати рак печінки – наприклад, гепатоцелюлярну карциному. Таким чином, попереджаючи гепатит В шляхом вакцинації ми попереджаємо хронічний гепатит В і, відповідно, рак печінки. Те саме можна сказати й про онкопатологію, пов’язану з вірусом папіломи людини, зокрема, з раком шийки матки. Кожна жінка, що живе статевим життям, рано чи пізно зустрінеться з вірусом папіломи людини. Тривале перебування вірусу в епітеліальних клітинах може призводити до раку шийки матки. Тож якщо методом вакцинації ми попереджаємо інфікування вірусом папіломи людини, то таким чином попереджаємо й тривале перебування вірусу в організмі та віддалені наслідки цього у вигляді раку шийки матки.
Як Ви ставитеся до “вітрянкових вечірок”?
Абсолютно негативно. Поясню. чому. Це як з порушенням правил дорожнього руху: можна перебігти на червоне світло один раз, другий, третій без наслідків. Але всі ми розуміємо, що врешті-решт недотримання правил дорожнього руху призводить до смертельних наслідків. Що стосується вітряної віспи, то я бачив, як це захворювання призводило до ампутації кінцівок, ураження нервової системи в до того абсолютно здорових дітей та дорослих. Бачив стани, що потребували серйозних хірургічних втручань; стани, що загрожували життю. Як ми пристібаємось в авто, дотримуємось правил дорожнього руху, аби убезпечити своє життя, так ми маємо це робити й у випадку вітряної віспи: не піддавати себе ризику зараження, тим більше свідомо, і за можливістю вакцинуватись.
Чому багато батьків і навіть медичних працівників досі мають перестороги стосовно сезонної вакцинації проти грипу та коронавірусної інфекції?
Людська память зазвичай коротка. Лікарі пам’ятають 2009 рік та пандемію грипу. Але є більш молоді лікарі, які цього не застали. Тоді багато вагітних гинуло від грипу, і не було можливості їх врятувати. Якщо ми говоримо про COVID-19, то поки наша пам’ять свіжа, адже багато хто втратив рідних чи друзів під час пандемії. Хоча вакцина проти COVID-19 не настільки ефективна, як, наприклад, вакцина проти кору, є беззаперечні наукові дані, що вона знижує ризик смерті та госпіталізації. Тож вчасно зроблене щеплення допоможе пацієнтові вижити й на власні очі побачити закінчення війни, наприклад.
Чи треба вакцинуватися проти сказу, якщо вкусив домашній пес чи кіт?
Так, звісно, і аби проілюструвати це, розповім історію з власного життя. Я проживаю за містом і почув від знайомого, що в когось із сусідів собака нещодавно помер від сказу. Як виявилось, в цієї людини кілька дітей та п’ять собак, які не виходять за територію ділянки навколо будинку. Коли собака помер, власник свідомо відвіз його до ветеринара, і в тварини підтвердили сказ. Зауважу, що мова йде за вакцинованого собаку, що не виходив за територію ділянки навколо будинку. Але періодично до курей, що проживають на цій ділянці, бігають лисиці. Можливо, саме так сказ потрапив на територію, де проживав собака, адже лисиці часто хворіють на сказ. Тож якщо вас вкусила тварина, навіть її вакцинальний статус не має впливати на тактику постконтактної профілактики: треба розпочинати курс антирабічних щеплень. Пам’ятаю також інший випадок: дитину вкусила домашня вівчарка, що не виходила за територію навколо будинку. За сім днів собака помер, і в нього підтвердили сказ. Причому укус був серйозний: собака не просто залишив слід, а відхопив шматок м’яких тканин. Сказ у собаки було підтверждено лише тому, що хазяї вирішили посмертно її обстежити. І виходить, що протягом семи днів після укусу дитині не проводились заходи з екстреної профілактики сказу. І коли їх розпочали аж після сьомого дня, коли помер собака, то тут, як то кажуть, невіруючі також молилися, аби не сталося найгіршого. Адже травма була дуже грубою, тож існував ризик того, що екстрену профілактику було розпочато запізно. На сьогодні сказ вважається на 100% смертельною хворобою, тож не нехтуйте екстреною профілактикою. Діагностика сказу у тварин, можлива лише посмертно, тож на момент укусу нема можливості уточнити, чи тварина хвора. Якщо розвиваються симптоми сказу, допомогти хворому неможливо, можна лише полегшити його страждання. Тож вакцинуйтеся та вакцинуйте дітей проти сказу, якщо їх вкусив (чи ослинив слизову оболонку або пошкоджену ділянку шкіри) собака чи кіт – навіть домашній, навіть вакцинований, навіть той, якого ви бачите щодня.
Часто батьки питають: чи варто зачекати зі щепленням проти менінгококу групи В до виповнення дитиною одного року?
Знову ж таки приведу приклад з правилами дорожнього руху. Це як спитати: “Можна я почну дотримуватись правил дорожнього руху з 1 січня, а зараз, поки на вулиці літо, буду перебігати дорогу на червоне світло?” На жаль, може бути пізно, адже в групі підвищеного ризику саме діти першого року життя. Перші прояви хвороби дуже неспецифічні та схожі на прояви звичайного ГРВІ. А коли з’являються більш типові ознаки у вигляді висипки, тут вже час може йти на хвилини, і хворого не завжди вдається врятувати.
Нема тих, кого ми не повинні захищати. Нема тих, кого ми не повинні любити, якщо мова йде як про наших власних дітей, так і про чужих. Ми маємо використовувати весь арсенал наявних засобів, аби їх захистити. І цей арсенал ми можемо використати для попередження дуже багатьох хвороб, аби не було запізно.
Повністю бесіду Анни Сєрової та Федора Лапія можна подивитися за посиланням нижче
Підготовлено редакцією Національного порталу з імунізації
Інші новини
Новий крок України у боротьбі з раком шийки матки
Розпочався третій рік просвітницької роботи з теми імунопрофілактики у межах проєкту “Розбудова стійкої системи громадського здоров’я”
Грип. Як запобігати та лікувати? Пояснює лікар
Стартувала доставка майже двох мільйонів доз вакцини АДП-м у регіони України – ЦГЗ
48-річний чоловік помер від правця на Львівщині
Грип та COVID-19 в Україні: що нового?