“Гарячі” запитання про вакцинацію: роз’яснює Федір Лапій

2024 | 23 Гру | 18:57

Сьогодні ми разом із провідним експертом Національного порталу з імунізації, головою Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ), лікарем-інфекціоністом, к.мед.н. Федором Лапієм продовжуємо отримамувати відповіді на запитання, які поставили читачі Дайджесту з вакцинації та Національного порталу з імунізації щодо вакцинації.

Чому в деяких країнах рекомендовано вакцинувати вагітних від кашлюку з другого триместру вагітності, а в деяких – з початку третього триместру?

– Раніше згідно зі стандартними рекомендаціями вакцинація вагітних проти кашлюку проводилася з початку 3 триместру (з 27 – 28 тижня вагітності). Проте пізніші дослідження продемонстрували, що оптимальна концентрація антитіл в новонародженого досягається у випадку введення вагітній вакцини починаючи з 16 тижня вагітності; також згідно з результатами досліджень вища концентрація антитіл досягається у випадку дотримання інтервалу між введенням вагітній вакцини та пологами від 8 тижнів. Крім того, більш раннє введення вакцини дозволяє більшій кількості вагітних отримати її. Тож відповідно до результатів досліджень рекомендації у багатьох країнах було змінено, і більш раннє введення вакцини – у 2 триместрі – наразі рекомендоване, зокрема, у Великій Британії (з 16 тижня), Австралії (з 16 тижня), Франції (з 20 тижня), Нідерландах (з 22 тижнів), Бельгії (з 24 тижня). Разом з тим, деякі країни, – наприклад, США та Канада – продовжують рекомендувати введення вакцини після 27 тижня вагітності (при цьому за наявності ризику передчасних пологів рекомендовано провести вакцинацію у 2 триместрі). В будь-якому разі важливо розуміти, що для досягнення оптимального захисту немовляти вакцинацію вагітної бажано провести принаймні за місяць до пологів. Проте якщо з певних причин цього не вдалося зробити, вакцинацію вагітної все одно рекомендовано провести для набуття принаймні часткового захисту дитиною після народження, а також для захисту матері, аби вона не мала шансів передати інфекцію дитині після пологів.

Коли розпочинати вакцинацію дитини проти вітряної віспи? В 12 місяців чи в 9 місяців?

• Коли мова йде про планову вакцинацію проти вітряної віспи, то вона проводиться з 12-місячного віку. Проте у випадку особливих обставин (контакт з хворим, спалах захворювання, особливості національного графіка щеплень) інструкції до препаратів дозволяють введення з 9-місячного віку. Рутинне ж введення вакцини до виповнення дитиною 1-го року наразі не рекомендоване через теоретичну можливість неоптимального формування вакцинного імунітету через циркуляцію материнських антитіл.

Чи варто щеплювати вакциною проти вітряної віспи тих, хто вже перехворів на цю хворобу, для профілактики оперізуючого герпесу (ОГ)?

• Наразі подібні рекомендації в світі відсутні. Для профілактики ОГ в світі використовуються спеціальні вакцини проти ОГ – нежива вакцина Шингрикс і, рідше, жива вакцина Зоставакс. В Україні ці вакцини наразі не зареєстровані, проте їх можна отримати за кордоном, де вони часто входять в програми імунізації для людей похилого віку.

Щеплення КПК зроблено в 10 місяців 22 дні. Чи можна цю вакцинацію зарахувати як вакцинацію в 1 рік та з паперового носія занести в ЕСОЗ як вакцинацію в 1 рік?

В цьому випадку щеплення КПК, введене до виповнення 1 року, варто вважати «нульовим» і відповідно до Календаря ввести дозу КПК після виповнення одного року, яка буде зарахована як перша.

Дитина тимчасово знаходиться за кордоном і там отримала другу дозу КПК раніше, ніж це передбачено українським Календарем (наприклад, в 5 років). Чи потрібно після повернення в України повторити цю дозу в 6 років?

Ні. Згідно з позицією НТГЕІ від 28.09.23 другу дозу КПК, введену з дотриманням мінімального інтервалу від першої дози, зараховуємо як планову, тож в 6 років її повторювати не потрібно.

Чи може вагітна отримати вакцини проти кашлюку та проти грипу за одне відвідування лікаря?

• Так, неживі вакцини можна вводити одночасно, це є стандартною та безпечною світовою практикою – і для вагітних також.

Деякі пацієнти відмовляються щепитися від грипу, бо вважають, що «захворіли на грип після введення вакцини» минулого сезону. Як мені як медпрацівнику пояснити їм, що це не відповідає дійсності?

Реальних причин описаної ситуації може бути декілька: 

• Менше 1% вакцинованих ін’єкційними вакцинами від грипу мають симптоми, які можна сплутати з грипом, – такі як помірна лихоманка та біль у м’язах – в перші 2-3 доби після вакцинації. Це побічна реакція на вакцину, симптоми ж захворювання є набагато більш неприємними. 
• На формування імунітету після вакцинації потрібно щонайменше 1-2 тижні. Тож за цей час можна встигнути зустрітись зі збудником грипу. 
• Багато людей називає “грипом” будь-яке вірусне захворювання, “застуду” з нежиттю, кашлем та (чи) симптомами з боку шлунково-кишкового тракту. Захворівши на будь-яку вірусну інфекцію, пацієнти можуть вважати, що це сталось “через вакцину” або що вони захворіли на грип попри вакцинацію. Проте вакцина від грипу захищає тільки від декількох штамів вірусу грипу, а не від будь-яких вірусів взагалі. На сьогодні вакцинація від грипу є найкращою опцією для профілактики грипу. Проте, як і у випадку будь-якої іншої вакцини, невеликий відсоток вакцинованих осіб не формує імунітету після щеплення і може захворіти.

 Чи можна вакцинувати від грипу осіб з алергією на яєчний білок?

• Так. Пацієнти з алергією на яєчний білок можуть бути безпечно імунізовані проти грипу так само, як і всі інші пацієнти, без дотримання спеціальних протоколів введення (див. наказ МОЗ 2070, п.5.5.2).

Чи є протипоказом до введення вакцини від грипу синдром Гієна-Барре (СГБ) в анамнезі?

СГБ в анамнезі, не пов’язаний з введенням вакцини, не є протипоказом чи застереженням до введення вакцини від грипу. Застереженням до вакцинації від грипу є лише СГБ , що маніфестував в період до 6 тижнів після попередньої дози вакцини від грипу.

Які групи є пріоритетними для вакцинації проти грипу?

• Діти з 6 місячного віку до 5 років; особи віком понад 60 років; трудові колективи підприємств, установ, організацій; медичні працівники; вагітні; жінки, які планують вагітність;
• Військовослужбовці, будівельники, працівники поліції; особи, які доглядають хворих на грип удома; особи з хронічними захворюваннями та особливими станами, які мають високий ризик виникнення ускладнень та тяжкого перебігу грипу. Група найвищого пріоритету для вакцинації від грипу – вагітні.
• Групи високого ризику виникнення ускладнень та тяжкого перебігу грипу: пацієнти з цукровим діабетом, первинними імунодефіцитами, бронхіальною астмою, хронічними захворюваннями печінки, легень, серцево-судинної системи, ураженнями нирок, люди з ВІЛ, пацієнти з функціональною чи анатомічною аспленією та трансплантацією кісткового мозку, пацієнти з лімфомою, множинною мієломою, лейкемією та пацієнти, що тривало отримують ацетилсаліцилову кислоту; пацієнти з неврологічними захворюваннями; люди з ожирінням з індексом маси тіла (ІМТ) 40 і вище; пацієнти з ослабленою імунною системою через хвороби (наприклад, деякі види раку, такі як лейкемія) або ліки (наприклад, ті, хто отримує хіміотерапію або променеву терапію раку, або люди з хронічними захворюваннями, що потребують прийому хронічних кортикостероїдів або інших препаратів) що пригнічує імунну систему); особи, які перенесли інсульт.

Наскільки довготривалий захист від грипу надає вакцина?

• Сформований імунітет з часом знижується. Динаміка цього процесу залежить від штаму грипу та віку вакцинованої особи. В середньому захист від вакцини триває щонайменше 5-6 місяців.

Нагадуємо, що в розділі Національного порталу з імунізації “Запитай про вакцинацію в експерта” наразі зібрано вже майже 350 відповідей експертів на поширені питання про імунізацію.

Тож переходьте за посиланням і шукайте відповідь на своє запитання!

Підготовлено редакцією Національного порталу з імунізації