Про вакцинацію дітей під час війни: розмова з сімейною лікаркою

2024 | 26 Гру | 19:15

Національний портал з імунізації продовжує відповідати на актуальні запитання читачів про вакцинацію. Цього разу ми підготували нову добірку запитань про щеплення дітей в умовах повномасштабної війни в Україні. Це актуальна проблема, яка суттєво впливає на процес вакцинації в нашій країні та викликає багато хвилювань у батьків. Для отримання фахових роз’яснень ми звернулися до Марії Щупій, сімейної лікарки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3», сертифікованої фахівчині з програми mhGAP (ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги) та лікарки мобільної паліативної допомоги.

Пані Маріє, читачі часто запитують нас, чи є вакцини, які варто зробити дітям першочергово під час війни. Що Ви зазвичай відповідаєте пацієнтам на подібні запитання?

Як сімейна лікарка я чудово розумію, що під час повномасштабного вторгнення, з ускладненням доступу до медичних послуг у багатьох батьків виникає питання пріоритетності вакцинації. Проте важливо усвідомити, що всі вакцини, що входять до Національного календаря щеплень, захищають дітей від смертельно небезпечних для них інфекцій. У порівнянні з календарями вакцинації інших країн наш календар, на жаль, і так суттєво менший, тож важливо принаймні отримувати всі передбачені ним щеплення, зокрема: 

1. Від правця та дифтерії, адже у воєнний час зростає ризик травм, що можуть призвести до інфікування правцем. Це критично небезпечна хвороба, яка може мати летальні наслідки. Нагадую, що це актуально і для дорослих, яким необхідно поновлювати захист проти дифтерії та правця кожні 10 років.
2. Від кору, краснухи, паротиту, бо під час великих скупчень людей, евакуації чи перебування в тимчасових притулках різко підвищується ризик спалахів кору, особливо серед дітей (що ми й спостерігаємо, до прикладу, в Чернівецькій області).
3. Від туберкульозу (вакцина БЦЖ). Всі ми знаємо, що туберкульоз залишається достатньо поширеним в Україні. А в умовах війни, коли ризик розповсюдження інфекційних захворювань збільшується через масові переміщення людей, скупчення в укриттях та погіршення санітарних умов, – щеплення тим більше є обов’язковим. Ми пам’ятаємо, що туберкульоз вражає не лише легені, а й інші органи, і без своєчасної профілактики у дітей перших років життя він може перебігати у важкій формі (наприклад, як туберкульозний менінгіт або міліарний туберкульоз). Саме для того, аби захистити цих дітей від смертельних для них форм туберкульозу й потрібно проводити щеплення БЦЖ якомога раніше.

Марія Щупій як лікарка мобільної бригади одна з перших в місті Одеса медиків робить вакцинацію від COVID-19.Одеса, 2021 рік.

4. Від поліомієліту. Всі ми пам’ятаємо, що в Україні вже фіксувалися випадки поліомієліту. Була проведена кампанія з “наздоганяючої” вакцинації, і пізніше спалах був офіційно оголошений ліквідованим. Проте варто не забувати, що ця інфекція має дуже важкі наслідки, включно з паралічем, і лише щеплення є єдиним ефективним захистом проти неї. Тому не нехтуємо щепленням проти поліо, а якщо пропустили – обов’язково наздоганяємо. За умови відсутності вакцини ОПВ в медзакладі можна використовувати вакцину ІПВ для проведення всього курсу щеплень.

5. Від гепатиту B. Вакцинація новонароджених від гепатиту B надзвичайно важлива, адже інфікування протягом першого року життя має найвищий ризик розвитку хронічного захворювання та його важких ускладнень, таких як цироз та рак печінки. В контексті розмови про вірусні гепатити я б рекомендувала батькам також захистити дитинку від гепатиту A. Хоча ця вакцина не входить до Календаря, варто розуміти, що за умов обмеженого доступу до чистої води та санітарії спалахи гепатиту A можуть стати реальністю. Тому краще витратити кошти з сімейного бюджету та отримати захист.

6. Від кашлюку. Нагадую, що для немовлят ця інфекція є смертельно небезпечною, а кількість випадків кашлюку в Україні в порівнянні з попередніми роками суттєво збільшилася. В умовах повномасштабної війни, коли є ризики перебування з немовлятами у сховищі чи навіть евакуації, важливо вчасно захищати найвразливіших діток проти кашлюку. Користуючись нагодою, нагадую також про можливість захисту немовлят в перші місяці життя – до отримання ними власних щеплень – шляхом вакцинації мами вакциною з кашлюковим компонентом під час вагітності. На жаль, на відміну від багатьох інших країн, наша держава поки не може собі дозволити надавати це щеплення вагітним безоплатно. Проте за умови наявності вакцини, коштів на неї та доступу до аптек чи приватних медзакладів я наполегливо раджу кожній вагітній вакцинуватися від кашлюку для захисту майбутньої дитини.

7. Від хіб-інфекції. Хоча цій вакцині зазвичай приділяється мало уваги, вона надзвичайно важлива, особливо під час повномасштабної війни. Хіб-інфекція є однією з провідних причин бактеріальних ускладнень (отитів, пневмоній, менінгітів, епіглотитів) у дітей перших років життя. В умовах обмеженого доступу до медичної допомоги такі ускладнення особливо важливо попереджувати. Нагадую, що якщо з певних причин дитина не отримала це щеплення на першому році життя, то після досягнення віку 1 року достатньо однієї дози вакцини згідно з “наздоганяючим” графіком.

Марія Щупій, сімейна лікарка з колегами-медиками Центру первинної медико-санітарної допомоги №3 м.Одеса. Фото надані на запит Редакції Національного пораталу з імунізації.

Чи впливає стрес або психологічний стан дитини на ефективність вакцинації? Нас часто питають, чи можна вакцинувати дітей, які переживають стрес через військові дії або зміну місця проживання?  Розкажіть, будь ласка, трохи про це з вашого професійного досвіду, адже ми знаємо, що Ви ведете багато сімей ВПО з маленькими дітьми.

З 2022 року я дійсно працюю з багатьма родинами внутрішньо переміщених осіб, зокрема, з дітьми, і  можу сказати, що питання впливу стресу на вакцинацію є дуже актуальним. 

Наукові дослідження показують, що хронічний сильний стрес може впливати на імунну систему, потенційно знижуючи її здатність формувати імунну відповідь на вакцину. Однак навіть у стані стресу вакцинація забезпечує достатній захист від інфекційних хвороб. Гострий або короткочасний стрес, який виникає перед чи під час щеплення, не впливає на формування імунної відповіді, тому я б наполегливо рекомендувала вакцинувати дитину. Але до таких дітей має бути особливий підхід, наприклад: 

• під час вакцинації важливо створити для дитини максимально спокійне середовище;
• якщо дитина боїться чи тривожиться, намагайтеся її заспокоїти: можна взяти улюблену іграшку чи відволікти розмовою;
• в моїй практиці батьки часто допомагають: тримають дитину на руках або знаходяться поруч, що додає їй відчуття безпеки.

Якщо стрес у дитини дуже сильний, наприклад, через втрату домівки чи близьких, раджу перед вакцинацією звернутися до психолога або сімейної лікарки, яке веде психічні розлади, і вона допоможе стабілізувати емоційний стан. Оскільки я надаю першу психологічну допомогу на рівні первинної медичної допомоги, то це наразі моя компетенція також.  Зі свого досвіду відзначу, що багато сімей ВПО, які я веду, спершу дуже хвилювалися, чи варто вакцинувати дитину у складних емоційних умовах. Проте після вакцинації батьки часто діляться, що тепер почуваються спокійніше, знаючи, що дитина має захист від інфекцій. Це важливо, бо здоров’я дитини – це також підтримка психоемоційного стану всієї родини.

Тож, резюмуючи, відзначу, що у стані стресу вакцинація є необхідною, а роль батьків та лікаря – зробити цей процес якомога комфортнішим і спокійнішим для дитини.

Марія Щупій ділиться досвідом щодо організації процесу вакцинації в закладі з колегами з міста Одеса.

Чи потрібна додаткова вакцинація дітям, які опинилися в зоні екологічного лиха, як-от у нещодавній ситуації в Херсоні, де відбулося забруднення питної води? Також наших читачів цікавить, чи впливає якість води та їжі на ефективність вакцинації? До чого бути готовим у такій ситуації?

Якщо, наприклад, дитина через знаходження в зоні стихійного лиха недоїдає, має суттєвий дефіцит вітамінів то існують дані на користь того, що в таких умовах організму складніше виробляти захист після вакцинації. Менше з тим, вакцинація в таких умовах не лише дозволена, а й рекомендована, оскільки організм дитини, що суттєво недоїдає, може виробити достатню (хоча й знижену у порівнянні з дітьми, що нормально харчуються) імунну відповідь. Вакцинація захистить дитину від небезпечних інфекцій, ризик яких в несприятливих умовах суттєво зростає.

Щодо додаткової вакцинації для дітей у зоні екологічного лиха, все залежить від конкретної ситуації. Наприклад, після забруднення води, як це сталося в Херсоні, ризик захворювань, що передаються через воду та їжу (гепатит А, ротавірус, холера, черевний тиф), зростає. У таких випадках ми зазвичай рекомендуємо додаткову вакцинацію проти цих хвороб, якщо вакцини доступні.

Що робити батькам, якщо ви опинилися з родиною у такій зоні? 

• • Якщо є можливість, використовуйте лише безпечну воду для пиття, приготування їжі та навіть миття рук. Перевірена бутильована вода або хоча б кип’ячена – це мінімум.
  • Проконсультуйтесь із вашим лікарем щодо можливості додаткових щеплень. Наприклад, у таких ситуаціях часто рекомендують вакцину проти гепатиту А.
  • Зміцнюйте імунітет дитини: за можливості забезпечте повноцінне харчування та уникайте забруднених зон.
  • Важливо стежити за станом здоров’я дитини, особливо за ознаками інфекційних захворювань, таких як діарея, блювання, висока температура або симптоми отруєння. У разі таких симптомів необхідно негайно звертатися до лікаря.

На завершення нашої розмови я б хотіла надати декілька рекомендацій батькам, які проживають з дітьми у зонах активних бойових дій і хвилюються щодо їхньої вакцинації:

• Якщо є доступ до медичних установ, намагайтесь не відкладати планові щеплення. Продовжуйте вакцинацію за Національним календарем – наявність всіх щеплень гарантує надійних захист вашій дитині навіть в умовах спалахів інфекцій.
• У разі евакуації зберігайте всю доступну інформацію про вакцинацію дитини (довідки, копії тощо).
• Якщо ви не знаєте, які щеплення має дитина, зверніться до педіатра/сімейного лікаря та отримайте цю інформацію – вона вам знадобиться по приїзду в іншу країну першочергово.
• Якщо можливості вакцинувати дитину в Україні геть не буде, зробіть це одразу, як тільки з’явиться доступ до медичних послуг в будь-які країні, де б ви не опинились. 
• Якщо вакцинацію було перервано через евакуацію або перебування в окупованій зоні, то важливо відновити її якнайшвидше після перерви, оскільки пропуск щеплень може призвести до підвищеного ризику зараження серйозними інфекційними хворобами.

Використовуйте всі можливості, аби не пропускати планові щеплення – це гарантія здоров’я вашої дитини, особливо в умовах війни. 

Марія Щупій, сімейна лікарка Центру первинної медико-санітарної допомоги №3 м.Одеса на робочому місці. Фото надані на запит Редакції Національного пораталу з імунізації. 

Спілкувалась Ганна Лєснікова, менеджерка спеціальних проектів Національного порталу з імунізації