Як громади можуть змінити хід імунізації: інтерв’ю з доктором Ярно Хабіхтом

2025 | 01 Тра | 23:44

Залучення громад — ключ до стійкості програм вакцинації, вважає доктор Ярно Хабіхт, представник Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Україні.

У інтерв’ю редакції Національного порталу з імунізації доктор Ярно Хабіхт розповідає, як довіра, локальний контекст і міжсекторальна співпраця можуть забезпечити успіх щеплень не лише “на папері”, а й у реальному житті; які глобальні стратегії ВООЗ наразі є найефективнішими для залучення громад до програм імунізації і яку роль відіграє громадський сектор у реалізації програм щеплень на місцевому рівні.

Редакція Національного порталу з імунізації принагідно дякує Бюро ВООЗ в Україні за постійну багаторічну підтримку системи охорони здоров’я України — зокрема, за комплексну допомогу в напрямку вакцинопрофілактики та активну роботу із залучення громад до національних програм з імунізації.

Які глобальні стратегії ВООЗ наразі є найефективнішими у залученні громад до програм імунізації?

Питання чудове. І дуже актуальне, оскільки громади в Україні відіграють усе важливішу роль у зміцненні системи охорони здоров’я.

Якщо говорити про глобальний рівень, то низка минулих подій – таких як масштабні спалахи ВКІ (вакцинокерованих інфекцій – ред.), пандемія COVID-19, війни – продемонстрували вразливість національних програм імунізації в усьому світі, зокрема, й в Україні. Різке зниження охоплення щепленнями, призупинення кампаній з вакцинації проти поліомієліту, кору, кашлюку стало серйозним викликом для систем охорони здоров’я, і ми вже бачимо наслідки. 

Наприклад, зараз в Європейському регіоні фіксують найбільшу кількість випадків кору — понад 127 тисяч випадків – починаючи з 1997 року. Тому ми маємо не лише відновити довіру до вакцинації зараз, а й зробити програми імунізації стійкішими до майбутніх викликів. Зокрема, через залучення громад, адаптивні підходи та інвестиції у спроможність системи.

Важливо підкреслити, що послуги імунізації надаються для людей, для громад, і без їхнього активного залучення реалізація програм імунізації неможлива.   

ВООЗ розробила Глобальний та Європейський порядки денні з імунізації до 2030 року. Серед принципів, стратегій в розрізі громадського сектора можна визначити:

• забезпечення справедливого та рівного доступу до вакцин для всіх верств населення;
• орієнтація на потреби людей з урахуванням особливостей громад;
• партнерство, з фокусом на зміцнення співпраці в межах сектору охорони здоров’я з іншими секторами, зокрема, з ініціативами на рівні громад.

На цій основі можемо згадати декілька прикладів в Україні:

• активне залучення сектора освіти під час реагування на спалах кору у 2017-2019 роках;
• кампанія з вакцинації проти COVID-19 та залучення лідерів думок, представників громад в організації сесій з імунізації;
• адвокація щеплень проти поліомієліту представниками релігійних спільнот під час реагування на спалах у 2022 році;
• роль ветеринарного сектора в збільшенні обізнаності щодо сказу та важливості отримання щеплень після можливих укусів;
• залучення громадського сектора до розроблення національної стратегії тощо. 

Я навмисне навів такі різноманітні приклади. Насправді їх ще більше, і це дуже тішить. 

Яку підтримку можуть отримати громади від ВООЗ, зокрема, в розробці локальних кампаній з імунізації?

Почну з нашої безпосередньої діяльності: Бюро надає технічну підтримку на національному рівні для Міністерства охорони здоров’я України та Центру громадського здоров’я України, а також на рівні регіонів у співпраці з обласними Центрами контролю та профілактики хвороб (ОЦКПХ), департаментами охорони здоров’я (ДОЗ). 

Це передбачає адаптацію глобальних стратегій до локального контексту, надання підтримки в зборі даних та розробленні “профілів” щодо рівнів охоплення щепленнями та випадків вакцинокерованих інфекцій (ВКІ), подальшу розробку планів підготовки та реагування на спалахи та інше. Власне, з урахуванням наукових підходів, зібраних даних, йде розроблення політик і їх подальша реалізація на різних рівнях, зокрема, в громадах.  

Ця підтримка надається паралельно з розбудовою спроможностей на різних рівнях, з фокусом на посиленні людського потенціалу й операційної підтримки.  Йдеться про покриття матеріально-технічних потреб, надання гуманітарної допомоги у вигляді ліків, вакцин, лабораторних реагентів тощо. 

На національному рівні функціонує Центр громадського здоров’я, фахівці якого координують програму з імунізації, відповідають за функціонування мережі лабораторій для діагностики ВКІ, керують запасами вакцин та слідкують за станом холодових кімнат тощо. Така ж логіка зберігається і на рівні областей, завдяки роботі Центрів контролю та профілактики хвороб та їхніх структурних підрозділів на рівні районів.

Відтак ми 24/7 знаходимось на зв’язку з регіонами, тримаємо руку на пульсі, спільно відповідаємо на потреби, враховуємо локальні особливості. Це, зокрема, передбачає залучення громад.

Приклад:

• Організація виїзних сесій в Рівненській області для вакцинації в сільській місцевості, серед внутрішньо переміщених осіб, людей старшого віку. Ця активність передбачала застосування попередньо наданих від ВООЗ транспортних засобів (автобусів) для ОЦКПХ, координації з місцевими / сільськими старостами, залучення фахівців закладів охорони здоров’я, інформування через ДОЗ;
• Підтримка ініціативи Львівського ОЦКПХ та громад в області зі смс-нагадуванням про щеплення;
• Запуск інформаційної кампанії “Вакцинуй важливого себе” для людей старшого віку в Одеській, Черкаській, Київській, Тернопільській, Рівненській областях.
• Цьогорічні інтерактивні інформаційні виставки для батьків та дітей у Вінницькій, Чернівецькій, Івано-Франківській, Житомирській областях у співпраці з ОЦКПХ, університетами та музеями;
• Інформаційний портал для загального населення “Пояснення щодо вакцин та вакцинації проти COVID-19” тощо. 

Тобто це співпраця з OЦКПХ, які слугують унікальними місточками між системою громадського здоров’я та громадами.

Безумовно, ми говоримо і про пряму взаємодію з неурядовими організаціями. Наприклад минулого року, в рамках спільного заходу з МОЗ та ЦГЗ, за участі всіх ДОЗ та ОЦКПХ ми обговорювали прогрес в розробленні регіональних стратегій з імунопрофілактики. Це відбувалось в тому числі при запрошенні представників громадського сектору. Зокрема, представники “Коаліції за вакцинацію” мали окрему сесію, де представили успішні практики з адвокації вакцинації в різних громадах.

Інший приклад —  співпраця з фаховими та пацієнтськими організаціями. Наприкінці минулого року фахівці Бюро брали участь у круглому столі щодо вакцинації вразливих людей після операцій з трансплантації органів та стовбурових клітин. Цього року ми вже мали обговорення на запит пацієнтських організацій щодо змін до календаря профілактичних щеплень та цільових груп.    

Ми відкриті до співпраці, й вона для нас вкрай важлива. 

Виїзд мобільних бригад на спеціально оснащених автобусах до найбільш віддалених куточків областей для проведення щеплень. Львівська область, с. Стрілки.  

Як ВООЗ адаптує свої інформаційні кампанії до культурних, мовних та вікових особливостей різних громад?

Кожен виклик у сфері здоров’я так чи інакше пов’язаний з поведінкою. Певні прийняті рішення можуть призводити до захворювань і навіть передчасної смерті. Але водночас, поведінка може й запобігати хворобам, рятувати життя. Або ж, наприклад, приймати рішення на користь щеплень. В цілому поведінкові моделі людей формуються  в комплексі їхніх індивідуальних особливостей, соціального та культурного контексту.

Саме тому ВООЗ, і наше Бюро, має мультикультурну команду, яка працює над проведенням поведінкових досліджень, визначень культурних особливостей. Отримані дані та докази дозволяють адаптувати медичні послуги, політики та комунікацію і таким чином покращувати результати. Комунікаційники ВООЗ у світі спілкуються між собою, обговорюють проведені кампанії, діляться досвідом та спостереженнями. Приємно, що деякі наші ініціативи чи історії українців дуже відгукуються у світі. 

Власне, ми регулярно проводимо дослідження для визначення бар’єрів, причин скепсису та кращих практик стосовно доступу до вакцинації. Нещодавно ми закінчили подібне дослідження серед вразливих громад з низькими рівнями охоплення щепленнями, а також серед постійного населення та ВПО в прифронтових регіонах. Тобто є цільовий підхід залежно від того, яку проблему ми хочемо вирішити. Після цього йде процес аналізу, обговорення результатів з національними партнерами та адаптації стратегій, комунікацій тощо. Сподіваємося незабаром опублікувати цей звіт та запропонувати розв’язання деяких проблем щодо упередження населення до щеплення. 

Нагородження найактивніших учасників та учасниць інтерактивної виставки “Операція вакцинація”, присвяченої Європейському тижню імунізації 2025, Київ.  

Чи може ВООЗ стати платформою для обміну досвідом між громадами різних країн щодо успішних практик з імунізації?

Це є мандатом ВООЗ: надавати підтримку країнам, аналізувати, що працює найкраще, і надалі поширювати кращі практики. Так розробляються наші технічні керівництва, на них будуються стратегії.

Що стосується безпосереднього майданчика для обміну досвідом, вони, в основному, націлені на фахівців системи охорони здоров’я. Проте зустрічі в різних форматах за участі громад також проводяться. Ми можемо подумати про розширення таких активностей надалі.

Поділіться, будь ласка, найяскравішими успішними прикладами подолання дезінформації про щеплення через роботу з місцевими лідерами думок і розкажіть, як їх масштабувати?

Без вагань і що одразу спадає на думку — залучення до такого процесу сімейних лікарів та педіатрів, які є активними учасниками “Коаліції за вакцинацію”. Таке поєднання глибоких знань та проактивної громадської позиції дійсно дає результати на місцях. І надалі ініціативи та різні зустрічі з форматом “запитань та відповідей”, які стали основою для створення Національного порталу з імунізації.  

Додатково, протягом останніх трьох років, ми активно працюємо з ОЦКПХ та органами місцевої влади над компонентом кризових комунікацій. Нещодавній приклад – це інформація про вплив високих температур на вакцини в одній з областей на півдні країни. Своєчасна координація з МОЗ та місцевими активістами дозволили своєчасно відреагувати на цю ситуацію. Це стало підґрунтям активного поширення інформації про оновлену систему холодового ланцюга та спроможності, які є на рівні закладів охорони здоров’я. Гуманітарною допомогою ми доставили генератори для підтримки роботи обладнання. Це саме ті успішні кейси, які варто поширювати.

Виїзна місія з перевірки обладнання та стандартів дотримання холодового ланцюга.  

Чи розглядає ВООЗ використання новітніх технологій, як-от штучний інтелект чи гейміфікація, для взаємодії з громадами в темі щеплень?

У 2021 році ВООЗ випустив стратегічний документ стосовно етичних аспектів та застосування штучного інтелекту у сфері охорони здоров’я.

Якщо використовувати ШІ розумно, то він має потенціал надати пацієнтам і спільнотам більше можливостей для контролю над власним здоров’ям і кращого розуміння їхніх потреб.

Водночас неконтрольоване застосування може призвести до ситуацій, коли рішення, які мають ухвалювати медичні фахівці та пацієнти, будуть просто передавати на розгляд машин. Це підриватиме людську автономію, оскільки люди можуть не розуміти, як саме ШІ дійшов певного рішення, і не матимуть змоги домовитися з технологією про спільне рішення. Ми як людство також втрачаємо елементи емпатії, які є дуже важливими при особистій розмові, зокрема, щодо щеплень.

Але ШІ вже застосовується в сфері охорони здоров’я та у сфері імунізації зокрема. Яскравий приклад: розроблення нових вакцин, моделювання їхньої роботи тощо. Ми йдемо в ногу з часом і адаптуємось під сучасний світ. Тому застосування ШІ для взаємодії з громадами — це лише питання часу.

Як зміниться роль громад у програмах вакцинації в найближче десятиліття?

Більшість громад вже давно перейшли від стану пасивних отримувачів послуг до позиції активних партнерів. Тому ми вже бачимо велику силу громад та їхню рішучість до змін. Сьогодні набагато легше, у тому числі завдяки соціальним мережам, гуртуватися, комунікувати та залучати до себе партнерів, які також хочуть допомогти. Ми були в кожному куточку країни й можемо з упевненістю сказати, що громади вже напрацювали історію співпраці з нами та іншими колегами, які хочуть дбати про здоровʼя українців. 

В умовах повномасштабної війни ми стали ще згуртованішими. Водночас пам’ятаємо про процес децентралізації: більше повноважень на місцях, направленість ресурсів, підпорядкування закладів охорони здоров’я, які надають послуги первинної медичної допомоги, в тому числі й щеплення.

Громади, що об’єднані навколо спільної мети, можуть стати важливою ланкою у забезпеченні стійкого здоров’я своїх мешканців, охопленні щепленнями, контролю хвороб тощо.

Чому ВООЗ вважає важливою співпрацю з громадським сектором у програмах імунізації? Які вигоди це може принести на рівні громад?

Як показує досвід, ви можете мати найбільш розвинену систему охорони здоров’я, технічні рішення та кращу систему підготовки фахівців, але якщо не вдається донести та забезпечити послугу для людей — усе втрачає сенс. Усе, що робить наша організація, ми робимо врешті-решт для людей. Саме тому стійкі, ефективні та справедливі програми імунізації потребують партнерства з громадами.

В контексті вигоди, якщо ми можемо так казати, — це передусім здоров’я людей, які мешкають у громадах. Але також це зміцнення довіри до системи охорони здоров’я, посилення спроможності реагувати на надзвичайні ситуації, підвищення стійкості громад до дезінформації, працездатність та стійкість економіки й добробуту людей. Під час спалахів або воєнного стану саме громадський сектор першим мобілізує ресурси, які допомагають доставити послуги туди, де держава фізично не може бути присутня.

Це ще один аргумент на користь інституційної співпраці: громадські ініціативи не повинні бути лише реактивними або ситуативними. Їх варто вбудовувати в загальну систему через механізми партнерства, спільне планування, моніторинг. Працюючи з громадами, ми будуємо довіру, зменшуємо бар’єри, виявляємо потреби й у відповідь створюємо більш справедливу систему.

Сьогодні перед нами стоїть непросте завдання — захищати здоров’я населення в умовах війни, що триває, інформаційних загроз та обмежених ресурсів. Але ми маємо також унікальний шанс переосмислити підходи до вакцинації, зробити їх більш орієнтованими на людину та включити громади у формування цих рішень. Саме у партнерстві наша сила. Імунізація для всіх — це цілком реально.

Інтерв’ю підготовлено з нагоди Європейського та Українського тижня імунізації-2025 в межах спецпроєкту «Вакцинація – спільна справа» для Національного порталу з імунізації

Спілкувалась Ганна Лєснікова, менеджерка спеціальних проєктів Національного порталу з імунізації

Фото надані Бюро ВООЗ в Україні на запит редакції Національного порталу з імунізації.