Вакцинація як метод профілактики деменції? Цілком можливо
Аналіз даних 300 тисяч пацієнтів з Уельсу, Велика Британія, виявив зв’язок між вакцинацією проти оперізуючого герпесу та ризиком розвитку деменції (стану, що характеризується зниженням когнітивних функцій – пам’яті, уваги, рухових навичок, інтелекту та інших процесів, керованих головним мозком): у вакцинованих осіб цей ризик знижується на 20%.
Препринт дослідження було надруковано в журналі medRxiv , тож воно ще не було рецензовано.
“Якщо це справді так, це серйозне відкриття”, – каже Альберто Асхеріо, епідеміолог Гарвардського університету (Кембрідж, штат Масачусетс, США), що не брав участі в проведенні цього дослідження. “Навіть незначне зниження ризику розвитку деменції має велике значення”.
Теорія, що вірусні інфекції відповідають за розвиток принаймні деяких випадків деменції, з’явилася ще в 90-ті роки, коли біофізик Рут Ітжакі з Манчестерського університету, Велика Британія, та її колеги виявили герпесвіруси в мозку померлих пацієнтів, яким за життя було діагностовано деменцію. Серед дослідників хвороби Альцгеймера ставлення до цієї теорії було неоднозначним. Однак нещодавнє дослідження в черговий раз продемонструвало, що люди, інфіковані вірусами, які впливають на мозок, мають вищий рівень нейродегенеративних захворювань. Дослідники також припустили, що особи, вакциновані проти певних вірусних інфекцій, менш схильні до розвитку деменції.
Проте всі ці епідеміологічні дослідження не могли довести, що саме вакцинація знижує розвиток деменції, адже учасники досліджень, що мали щеплення, зазвичай вели здоровіший спосіб життя, аніж ті учасники, що їх не мали. Відповідно, інші фактори, а не наявність щеплень, могли знизити для них ризик хвороби Альцгеймера.
Розуміючи це, епідеміолог Паскаль Гельдсецер зі Стенфордського університету (штат Каліфорнія, США) та його колеги звернулися до природного експерименту, а саме до програми вакцинації проти оперізуючого герпесу, що почалася в Уельсі, Велика Британія, 1 вересня 2013 року. Оперізуючий герпес викликається реактивацією вірусу varicella zoster – герпесвірусу, що спричиняє захворювання на вітряну віспу і присутній в організмі багатьох людей. Найчастіше захворювання на оперізуючий герпес виникає в літніх людей. Найхарактернішими його симптомами є болісна висипка у вигляді пухирців, що зазвичай виникає на одному боці тіла (чи, рідше, обличчя).
Наукові дані свідчать про те, що вакцина проти оперізуючого герпесу найбільш ефективна для людей віком до 80 років. Тож в Уельсі тільки особи, молодші 80 років на момент початку програми – ті, що народилися 2 вересня 1933 року чи пізніше – могли отримати щеплення – на відміну від тих, хто народився раніше цієї дати.
Дослідники проаналізували дані з електронної системи охорони здоров’я 296,603 людей, народжених між 1925 та 1942 роками та побачили, що половина осіб, що мали право отримати вакцину Зоставакс від оперізуючого герпесу, скористались цим правом протягом наступних 7 років. Команда дослідників також виявила, що особи з групи, що підлягала вакцинації, мали на 8,5% менше шансів розвитку деменції, ніж особи з групи, що не підлягала вакцинації. Оскільки щеплення за фактом отримала лише приблизно половина осіб, що йому підлягала, дослідники вирахували, що в цілому вакцинація знижує ризик розвитку деменції на 19,9%.
Точні відомості про дату народження пацієнтів дали можливість порівняти дані людей, що народилися буквально за кілька тижнів чи навіть днів один від одного. Гельдсецер пояснює, що не має жодної вірогідної причини, чому люди, яким виповнилось 80 років в серпні, більш схильні до розвитку деменції, ніж ті, кому виповнилося 80 років у вересні: єдина різниця полягає в тому, що люди, які народились пізніше, мали можливість щепитися від оперізуючого герпесу. Будь-які інші фактори, що могли вплинути на розвиток деменції, такі як скринінги та інформаційні кампанії, спрацювали б для обох груп рівною мірою.
“Гадаю, це дуже переконливі докази”, – коментує епідеміолог Альберто Асхеріо. Хоча існує можливість того, що різниця в захворюваності на деменцію між двома групами є випадковістю, на думку вченого, дослідникам вдалось довести, що іншого раціонального пояснення цієї різниці не існує.
Рут Ітжакі, авторка дослідження, проведеного в 90-ті роки, радіє тому, що чергове дослідження підтвердило її теорію, що саме вірусні захворювання призводять до хвороби Альцгеймера. “Це повністю узгоджується з тим, що ми з колегами стверджуємо з 1991 року, і це приємно чути”, – каже Ітжакі. Вона згодна з тим, що нове дослідження є унікальним, оскільки виключає інші фактори, що могли б пояснити нижчий ризик деменції в групі вакцинованих.
Однак інші вчені закликають ставитися до отриманих результатів стримано. “Це якісне дослідження, проте ми наразі не можемо робити остаточних висновків”, – коментує Марія Глімур, епідеміолог Каліфорнійського університету (Сан-Франциско, США), що має досвід в дослідженні хвороби Альцгеймера. Вона вказує на те, що різниця в рівнях деменції між двома групами проявилася протягом перших 4-х років після вакцинації, проте хвороба Альцгеймера розвивається протягом десятиріч. Гельдсецер, автор нового дослідження, погоджується з тим, що, можливо, вакцинація лише відтермінувала старт деменції, і додає, що в майбутньому хотів би повторно проаналізувати результати, аби побачити, чи зберігається ефект вакцинації довше семи років.
Автори нового дослідження також виявили, що ефективною для попередження деменції вакцина виявилася, в основному, в жінок, а ось між групами чоловіків, що підлягали чи не підлягали вакцинації, не було зафіксовано статистично значущої різниці в рівні захворюваності на деменцію. Гельдсецер не певен, чому так сталося, але зауважує, що в жінок та чоловіків можуть бути різні рівні захворюваності як на оперізуючий герпес, так і на деменцію.
Проте через цю особливість результатів критики дослідження ставлять під сумнів причинно-наслідковий зв’язок між вакцинацією та деменцією. Корнелія ван Дайджн, епідеміолог Оксфордського університету, Велика Британія, назвиває експеримент “прекрасним”, проте зауважує, що факт відсутності впливу вакцинації на чоловіків, ставить достовірність дослідження під сумнів. “Я не певна, що можна виключити можливість когнітивного упередження”, – каже вона.
Питання також в тому, чи нова вакцина проти оперізуючого герпесу – Шингрикс – матиме подібний ефект. Інші критики вказують на те, що Зоставакс є недостатньо ефективною вакциною: клінічне дослідження показало, що вона знижує ризик оперізуючого герпесу лише приблизно на 50%. На думку Гельдсецера, можливо, вакцина призвела до розвитку імунної відповіді, яка допомогла знизити ризик деменції.
Експертка Марія Глімур додає, що перед тим, як впроваджувати певні політики в життя, дослідження варто повторити на іншій групі. Вона та інші вчені вважають, що найкращий спосіб підтвердити результати – клінічне дослідження, а не вивчення записів електронної системи охорони здоров’я. Наразі проходить декілька досліджень нових вакцин проти оперізуючого герпесу, і, за словами Гельдсецера, можна спробувати дослідити когнітивні функції учасників цих досліджень.
“Це було б добре для всіх нас, бо це насправді важливий крок уперед”, – каже експерт Альберто Асхеріо. “Я сподіваюсь, що результати дослідження буде підтверджено”.
