Чому планова вакцинація немовлят від кашлюку важлива? Пояснює експерт
Нещодавні трагічні новини – смерть від кашлюку 2-місячної дитини на Волині та 3-місячної на Рівненщині – вчергове змусили українське суспільство усвідомити важливість профілактичних щеплень проти кашлюку. Проте, на жаль, як серед батьків, так і серед частини медичних працівників досі існують упередження стосовно вакцинації проти кашлюку немовлят. Тож можна часто чути питання на кшталт: чи доцільно вводити вакцину проти кашлюку немовлятам так рано і чи є це ефективним? Чому в Україні досі використовується вакцина з цільноклітинним кашлюковим компонентом, а не безклітинні вакцини, як в країнах ЄС? Для роз’яснення цих та інших питань редакція Національного порталу з імунізації поспілкувалася із головою Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ), кандидатом медичних наук, лікарем-інфекціоністом, провідним експертом Національного порталу з імунізації Федором Лапієм.
Федоре Івановичу, в багатьох батьків і навіть у багатьох медичних працівників досі виникають сумніви в доцільності проведенні першого щеплення проти кашлюку у віці 2 місяців. Чи це справді ефективно для попередження випадків хвороби? Чи є саме така схема вакцинації доцільною і чому? Чи працюють вакцини, введені так рано, попри наявність у дитини материнських антитіл до певних інфекцій?
Кашлюк найбільш небезпечний для дітей перших років життя, а особливо – перших місяців життя. Так було, так є і так буде в найближчому майбутньому. Навіть в ті часи, коли на кашлюк хворіли набагато частіше, все одно найбільший тягар цього захворювання лягав на дітей першого півріччя життя. Саме в цьому віці реєструється найбільша кількість смертей від кашлюку. Наприклад, на початку ХХ ст. 8 з 10 дітей не доживали до 2 років, з них – 1-2 дітей помирали через кашлюк. Якраз через такі обставини календар щеплень від початку і був побудований таким чином, аби якогомога раніше надати захист дитині від тяжкого перебігу кашлюку. Саме тому багато країн розпочинають планову вакцинацію проти кашлюку з 2 місяців життя, і зсув введення першої дози вакцини в Україні також відбувся: з 3 місяців в попередньому календарі щеплень на 2 місяці в чинному. Для вакцинації проти кашлюку використовуються вакцини, які належать до “неживих”. Обмеження ж використання в дітей на першому році життя певних вакцин стосується лише тих із них, що належать до “живих” (КПК, вакцина проти вітряної віспи): у випадку їх використання материнські антитіла, які трансплацентарно (через плаценту) передаються дитині в утробі, можуть нейтралізувати вакцинні віруси, що призводить до відсутності імунної відповіді на вакцину. Також важливо розуміти, що на сьогодні не існує чіткого розуміння ролі материнських антитіл в захисті від кашлюку. Тобто не визначені ані необхідні рівні антитіл, ані конкретні антигени збудника кашлюку, до яких має формуватись імунітет. Проте є чіткі докази того, що вакцинація немовлят від кашлюку працює. Наразі є дослідження щодо введення дози вакцини проти кашлюку новонародженим. Зважаючи на те, що ми вводимо першу дозу вакцини в віці 2 місяців відповідно до календаря щеплень, тут дійсно не завжди після однієї дози формується оптимальний захист, що спричиняє необхідність введення наступних доз. Повноцінний захист немовлят в такому випадку можливий завдяки вакцинації їхнього оточення: старших братів та сестер та мами під час вагітності. (У випадку загиблої 2-місячної дитини на Волині в родині 4 старших дітей не були щеплені, тож зараження від них молодшої дитини є цілком можливими). Одна з сучасних стратегій захисту немовлят від кашлюку в перші місяці життя – це стратегія “лялечки”, або ж “кокон” Коли рекомендують проводити ревакцинацію усім, хто буде контактувати з тининою молодше за 1 рік життя. Інша ж стратегія – вакцинація жінок під час вагітності. Така практика є досить таки поширеною в країнах з високим рівнем прибутків – наприклад, в США, Канаді, багатьох країнах ЄС. Стратегія вакцинації вагітних виявилася більш дієвою у порівнянні з стратегією “Кокон”. Саме завдяки ревакцинації мами під час вагітності та ревакцинації старших дітей, що оточують немовля, можна досягти максимально ефективного захисту немовлят від кашлюку.
Якщо вакцинація немовлят проти кашлюку справді працює, чи не було б доцільним перейти на використання ацелюлярних вакцин проти кашлюку, як в країнах ЄС? Чи є ці вакцини більш безпечними та ефективними у порівнянні з тими, що зараз використовуються в Україні?
Багато країн ЄС почали для вакцинації згідно календаря використовувати вакцину з ацелюлярним (безклітинним) кашлюковим компонентом. На неї покладали багато надій, і основною метою створення та застосування вакцини цього типу було подолання негативного ставлення до вакцинації від кашлюку, що було пов’язано зі страхами побічних ефектів в 70-ті роки ХХ століття від вакцинації вакциною з цільноклітинним кашлюковим компонентом, що містить інактивовану бактерію – збудник кашлюку. На сьогодні нам відомо, що вакцина з ацелюлярним кашлюковим компонентом (АаКДП) у порівнянні з вакциною з цільноклітинним кашлюковим компонентом (АКДП) не має суттєвих відмінностей з точки зору ризику розвитку побічних реакцій у дітей першого року життя. І разом з тим ми знаємо, що вакцина АаКДП забезпечує менш тривалий захист від кашлюку в порівнянні з вакциною АКДП та є менш ефективною в обмеженні поширення збудника. Ця обставина змусила країни, що повністю перейшли на використання АаКДП, вводити додаткову ревакцинацію дітей передшкільного віку.
Чи варто замість вакцинації немовляти проти кашлюку в перші місяці життя покладатися на антитіла, передані від матері?
Імунітет проти кашлюку що після перенесеного захворювання, що після вакцинації є обмеженим в часі. Також він слабшає з часом, і ті антитіла, які передає мама під час вагітності (якщо вони взагалі в неї наявні), не гарантують захисту дитини проти кашлюку в перші місяці життя.
Загибла 3-місячна дитина з Рівненщини в 2 місяці не отримала першу дозу вакцини проти кашлюку. Чи могла ця єдина доза попередити смерть дитини?
Безумовно, навіть одна доза вакцини проти кашлюку, введена планово в 2 місяці, могла б попередити летальний випадок у 3-місячного немовляти з Рівненщини. В цілому зростання рівня вакцинації проти кашлюку чітко поєднується зі зменшенням кількості тяжких випадків та смерті серед дітей включно з дітьми перших місяців життя. Тут можна говорити про таке поняття як колективний імунітет.
Деякими противниками раннього початку вакцинації проти кашлюку було висловлено думку, що введення вакцини може “послабити” захист, отриманий дитиною трансплацентарно від матері. Чи вона є обґрунтованою?
Той факт, що вакцина містить антигени, не означає, що антитіла, які передалися від матері до дитини, будуть зв’язуватися з тими антигенами, що містяться в вакцині проти кашлюка, і таким чином послаблювати захист дитини. Не варто ставитися до імунітету як до морозива, яке швидко зменшується, коли ви його їсте. Вакцина не “з’їдає” ваші антитіла. Навпаки, вона запускає чи нагадує імунітетові про необхідність їх виробляти. І ще є один важливий момент, що стосується їхньої кількості. Велика кількість антитіл ще не означає їхню високу якість. І навпаки, мала кількість, але з кращою якістю, буде працювати ефективніше.
Для додаткового вивчення пропоную ознайомитись з результатами сучасних наукових досліджень:
Callender M and Harvill ET (2023) Maternal vaccination: shaping the neonatal response to pertussis. Front. Immunol. 14:1210580. doi: 10.3389/fimmu.2023.1210580
Switzer, C., D’Heilly, C. & Macina, D. Immunological and Clinical Benefits of Maternal Immunization Against Pertussis: A Systematic Review. Infect Dis Ther 8, 499–541 (2019). https://doi.org/10.1007/s40121-019-00264-7
Спілкувалася головна редакторка Національного порталу з імунізації Марія Калмикова
Фото взяте з Фейсбук-сторінки Федора Лапія
