Як наблизити вакцинацію до дітей з важкодоступних гірських сіл? Виїзні вакцинальні сесії на Львівщині: історія успіху

2026 | 27 Лип | 19:15

За сприяння ГС “Коаліція за вакцинацію” триває проєкт виїзних вакцинальних сесій в 100 громадах України. Його мета – максимально наблизити послугу з вакцинації (в першу чергу – проти кору, епідпаротиту та краснухи) до кожної родини. Досвід виїздів в Боринській громаді на Львівщині особливо цікавий, адже медикам довелося вакцинувати у віддалених гірських селах та хуторах без медичних пунктів та стабільного мобільного зв’язку. Попри всі перешкоди, команді медичних працівників КНП “Боринська районна лікарня” вдалося досягнути запланованих результатів. Як це сталося, що сприяло успіху команди та чому важливо й надалі здійснювати подібні проєкти розповідає Надія Дребот – педіатр, дитячий інфекціоніст КНП “Боринська районна лікарня”, експерт Національного порталу з імунізації.

Чому саме формат виїзних вакцинальних сесій виявився актуальним для Вашої громади?

Специфіка Боринської громади полягає в тому, що це важкодоступні гірські села, а також хутори, де будинки розкидані далеко від центральної траси. Стабільний мобільний зв’язок в селах відсутній. Громадський транспорт тут ходить досить нерегулярно. Тож для багатьох родин дістатися до лікарні та зробити щеплення – це, так би мовити “задача з зірочкою”. Адже є ризик вранці виїхати до медзакладу, а ввечері не мати можливість повернутися (а якщо повернутися таки вдасться, то треба долати ще відстань від траси до дому).  До того ж під час дощу дороги часто розмиває. З 34-х сіл громади медичний пункт є лише в одному, де фельдшер працює двічі на тиждень. Зрозуміло, що доступ населення до медичної допомоги в нашій громаді суттєво ускладнений. 

Тож під час виїздів нашій мобільній медичній бригаді доводилося долати чимало перешкод, аби дістатися до пацієнтів попри дощову погоду, бездоріжжя, суцільні ями, калюжі, відсутність мобільного покриття. Але нагородою були мальовничі краєвиди і, звісно, вдячні маленькі пацієнти та їхні батьки. 

Під час цих сесій ми побачили реальний стан справ у віддалених від лікарні селах та хуторах. Переконана, що проєкт важливо продовжити, бо подальша ефективна робота в таких громадах потребує довготривалого системного підходу та міждисциплінарного аналізу із залученням інших громад, які працюють в схожих умовах, а також представників місцевого самоврядування та педагогічних працівників громад.

З якими труднощами Ви стикалися під час виїздів і як їх додали?

Кожен виїзд в прямому сенсі був “бігом з перешкодами”.

Чому? Бо, як я вже зазначила, в нас не було гладких доріг, нас поливали дощі, які чергувалися з надмірною спекою, ми їздили по бездоріжжю, піднімалися на домові візити в гори, переходили зі своїм обладнанням через гірські потоки. Далеко не всі наші зусилля по збору батьків з дітьми увінчалися успіхом. Перш за все, не у всіх селах був зв’язок і відповідали телефони. Також, на жаль, не всі представники місцевої влади та освітяни сприяли реалізації цього спільного для всіх учасників громади проєкту формування колективного захисту населення від смертельно небезпечних вакцинокерованих інфекційних захворювань.

Враховуючи логістичні труднощі та подекуди елементарну відсутність локацій для проведення вакцинації (адже в більшості сіл медичних пунктів нема), ми впровадили модель домових візитів, щоб охопити більше дітей. Винайняти транспорт, щоб доїхати до лікарні, для багатьох родин розкіш, тож батьки були вкрай вдячні за можливість огляду та вакцинації дітей на дому. 

Складність роботи на місцях полягала і в тому, що через відсутність мобільного зв’язку часто не було можливості передивитися електронні картки дітей чи внести дані про огляд та проведену вакцинацію. Все це треба було після нашого повернення додому вносити в систему з паперових носіїв. 

Звісно, серйозним викликом виявилася й налаштованість багатьох батьків проти щеплень та наявність цілої когорти дітей без жодного щеплення. Та показовим щодо роботи нашої команди є факт вакцинації значної кількості дітей шкільного й дошкільного віку, які вперше отримали щеплення через попередні відмови батьків. Ба більше – частина з цих дітей під час останньої здійсненої нами вакцинальної сесії вже отримала другі дози вакцин згідно наздоганяючого календаря щеплень. 

Як ми досягли цього результату? Я не маю універсальної відповіді для кожного випадку, бо залежно від конкретного населеного пункту застосовувалися різні підходи. Для багатьох важливою виявилася думка “свого” фельдшера. Незмінним учасником майже всіх виїздів залишався фельдшер села Шандровець Іван Іванович Данило (” наш лікар”- з гордістю говорять про нього люди). Досвід, мудрість, глибока внутрішня  культура, відповідальність і ще багато чого такого особливого, що додавало всім нам сил в роботі на виїздах, – це про нього. Він – легенда, люди не обманюють.

Також в процесі організації виїздів ми активно співпрацювали з місцевими освітянами та сільськими старостами, які особисто долучалися до запрошення людей на вакцинацію. А деяких батьків навіть запрошували їхні сусіди. 

І, звісно, важливим залишається особисте спілкування – спокійна, чітка, впевнена комунікація, що передбачає відповіді на питання батьків, які мають сумніви та часто знаходяться під тиском оточуючих. В результаті маємо чимало випадків, коли діти шкільного віку, які раніше не мали жодного щеплення, розпочинали курс вакцинації та завершували його під час наступних сесій. Пам’ятаю, як разом з 13-річною дівчинкою, що до того мала лише щеплення проти ВПЛ-інфекції, прийшла її повністю вакцинована подруга, щоб обійняти та підтримати її під час вакцинальної сесії. В такі моменти відчуваєш, що справді робиш необхідну справу.

Також в контексті досягнення хороших результатів виїзних сесій варто відзначити, що окрім вакцинації діти могли отримати повний медогляд  – визначення гостроти зору, оцінку індекса маси тіла тощо – що було надзвичайно актуальним для батьків перед початком навчального року, особливо в умовах ускладненого доступу до медичної допомоги в громаді. Звісно, це мотивувало батьків приводити дітей на вакцинацію. Всі результати медоглядів було передано в навчальні заклади. Оскільки в громаді на моент початку проєкту було багато нещеплених проти кору, епідпаротиту та краснухи дітей, ми сфокусувалися саме на них. Тому під час кожного виїзду в мобільній команді працювало два педіатри.

Підсумовуючи, можу сказати, що нам, мобільній бригаді  КНП “Боринська районна лікарня”, вдалося самоорганізуватися в ефективну команду з делегуванням та перерозподілом повноважень і відповідальності під час кожного виїзду. Успіх кожного виїзду обумовлений колосальною підготовчою роботою усієї команди, комунікацією з батьками, педагогічними працівниками, представниками місцевого самоврядування.

Скільки щеплень в результаті було проведено під час виїздів Вашої мобільної бригади?

Скажу відверто: коли ми дізналися про долучення нашої громади до проєкту, то на установчій нараді висловили свої сумніви в успішній його реалізації через особливості нашого гірського регіону. Проте все склалося  краще, ніж ми очікували на старті.

Результати говорять самі за себе: за 8 виїздів зроблено 345 щеплень, з них – 56 проти кору, паротиту і краснухи. Більша частина візитів відбулася на дому, що робить отримані результати ще більш значущими.

Тож вважаю, що проєкт потребує системного довготривалого впровадження, і його важливо продовжити для закріплення результатів в громадах з ускладненою логістикою доступу до медичних послуг.

Що б Ви побажали читачам для збереження фізичного та ментального здоров’я в умовах війни?

Важливо розуміти, що в Україні зараз нема безпечних місць. Через повномасштабну війну зростають ризики захворіти на правець, гепатити, кір та інші вакцинокеровані інфекції. Тож не забуваємо, що вакцинація – це не просто “оберіг”, а фундамент як фізичного, так і ментального здоров’я. Нашим дітям ще відновлювати нашу країну після перемоги, а для цього їм потрібен повний захист від смертельно небезпечних вакцинокерованих інфекцій. Тож вакцинуємо своїх дітей та себе, аби не хвилюватися принаймні через одну загрозу.

Дякую нашим українським воїнам за захист! 

Спілкувалася Марія Калмикова, головна редакторка Національного порталу з імунізації.

Підтримка проведення виїзних сесій вакцинації реалізується за ініціативи Міністерства охорони здоров’я України та Центру громадського здоров’я України, за підтримки Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я та логістичного супроводу ГС “Коаліція за вакцинацію”, за сприяння GAVI.

Матеріал підготовлено в рамках реалізації меморандуму щодо спільних намірів з розвитку імунопрофілактики між МОЗ України, ЦГЗ України та ГС “Коаліція за вакцинацію”.

Фото надані Надією Дребот на запит редакції.

Ознайомитися з відеоматеріалом щодо роботи мобільної бригади КНП “Боринська районна лікарня” на Львівщині можна на ютуб-каналі наших колег з “Суспільне. Львів”: