Профілактика сказу. Роз’яснення експерта.

2023 | 01 Гру | 19:51

В Україні щорічно реєструються поодинокі випадки сказу серед людей. Так, в 2023 році, зареєстровано 1 летальний випадок у Вінницькій області. Найвищий показник захворюваності на сказ зафіксовано в 2007 році, коли було зареєстровано 7 випадків. В умовах війни ризик інфікування зростає, оскільки на вулицях залишилося багато тварин, які втратили своїх хазяїв або були покинуті ними. Вони не мають гідного догляду, більше ніхто не слідкує за їхньої картою щеплень, тому потенційні ризик бути інфікованими сказом в українського населення значно зріс.

Ми вирішили нагадати нашим читачам, яка існує профілактика сказу, яки шляхи інфікування, як вберегти себе та близьких від цього захворювання та за потреби надати собі та рідним першу допомогу, якщо вас вкусила тварина. Інформація для допису взята з навчального вебінару за спікерства Олександра Осадчого, дитячого хірурга відділення невідкладної хірургічної допомоги Одеської обласної дитячої лікарні та адаптована для читання з дозволу автора.

Що таке сказ, які шляхи інфікування та де його можна знайти у навколишньому середовищі?

Сказ – це гостре інфекційне захворювання людини та тварини, яке викликається нейротропним вірусом. Воно характеризується ураженням центральної нервової системи з протіканням вираженої клініки енцефаліту, тобто запалення головного мозку. Так як сказ – це нейротропний вірус, він живе у нервовій тканині інфікованої тварини чи людини. Він виділяється зі слиною, і тому ураження здорової людини чи тварини також відбувається після контакту зі слиною інфікованого.

Як це може відбутися:

• Через укуси;
• Через мікротравми/порізи шкіри;
• Шляхом потрапляння зараженої слини на слизові оболонки здорової людини чи тварини.

Резервуаром сказу є перш за все теплокровні дикі тварини, передусім дикі ссавці: лиси, вовки, але будь-які ссавці можуть бути носіями сказу.

Чи лікується сказ?

Сказ не лікується! Єдиний шлях попередити захворювання після контакту з джерелом інфекції  – це екстрена постконтактна профілактика.

Хто зазвичай проводить екстрену вакцинацію від сказу?

Профілактику від сказу проводять хірурги та травматологи. Алгоритм, згідно якого проводиться екстрена вакцинація від сказу, визначено наказом МОЗ України №205 від 15.04.2004 року 

Антирабічна вакцина та антирабічний імуноглобулін: у чому різниця?

Для профілактики сказу існує дві групи медичних препаратів: антирабічна вакцина та антирабічний імуноглобулін.

• Антирабічний імуноглобулін – це рідина, яка містить вже готові антитіла від сказу і які вже готові діяти одразу, захищаючи наш організм.
• Антирабічна вакцина – містить частинки вірусу, дуже схожого на вірус сказу. Коли ми вводимо вакцину, організм дає імунну відповідь і поступово починають формуватися антитіла. Але це займає не меньше двох тижнів.

Чи треба вводити 40 уколів в живіт для екстреної профілактики сказу?

Ніяких 40 уколів в живіт ми не робимо, зараз є схема вакцинації. Таких щеплень має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-дні. Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків. Захист триває п’ять років. Але цей захист теж не повний.

Якою є перша допомога при укусі тварини?

• Протягом 10-15 хвилин промити рану проточною водою з милом;
• Краї рани обробити антисептиками;
• Накласти асептичну пов’язку. Якщо це артеріальна кровотеча, то діємо за схемою першою медичної допомоги під час кровотечі;
• Звернутися до травмпункту чи хірургічного відділення/чи викликати швидку в залежності від стану пацієнта, розпочати екстрену профілактику сказу.

Як убезпечити себе від сказу?

• регулярно вакцинувати свійських тварин;
• уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами;
• не торкатися диких чи безпритульних тварин;
• не підгодовувати безпритульних тварин у місцях, де постійно перебувають люди (особливо діти).

Будьте здорові! Не контактуйте з дикими тваринами! Звертайтесь до сімейного лікаря! Вакцинуйтесь!

Підготовлено контент-менеджеркою Національного порталу з імунізації Ганною Лєсніковою

Олександр Осадчий, дитячий хірург відділення невідкладної хірургічної допомоги Одеської обласної дитячої лікарні. Фото надані з архіву автора на запит редакції.