Групи медичного ризику
Всупереч поширеному міфу пацієнти з алергічними захворюваннями не лише можуть, а й повинні вакцинуватися від інфекційних хвороб. А в деяких випадках таким пацієнтам (наприклад, тим, що страждають на бронхіальну астму) показана додаткова вакцинація, оскільки ризики ускладнень вакцинокерованих захворювань у таких осіб є вищою, ніж в осіб, що не мають цих захворювань. Тож можна сказати, що алергічні захворювання (як і будь-які інші хронічні захворювання) є не протипоказанням, а додатковим показанням до проведення вакцинації. Пацієнти з алергією мають щеплюватись згідно стандартного Календаря, а за потреби (наприклад, через наявність інших хронічних захворювань, під час вагітності або перед подорожжю) отримувати й додаткові щеплення.
Які особливості вакцинації осіб з алергією необхідно взяти до уваги медичному працівникові?
- Алергія будь-якого походження, що не пов’язана із компонентами вакцини – наприклад, на побутові алергени, на алергени рослинного походження, на конкретні медикаменти – не є протипоказом чи застереженням до вакцинації будь-якою вакциною. Навіть за наявності симптомів алергії вакцинація не відкладається. (Виняток: вакцини, що містять неоміцин та/або поліміксин протипоказані особам, які в анамнезі мали тяжкі (анафілактичні) реакції на зазначені антибактеріальні препарати).
- Проведення алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) не є протипоказом чи застереженням для вакцинації будь-якою вакциною.
- Атопічний дерматит не є алергічним захворюванням і не є протипоказом до введення жодного щеплення. За потреби можна просто використати іншу ділянку тіла для введення вакцини.
- Особливості вакцинації осіб з можливою алергією до компонентів вакцини, що зазначені у її складі, регулюються розділом 5.5, пунктом 2 наказу МОЗ №2070, який ми наводимо нижче.
5.5.2. Рекомендований підхід до вакцинації осіб з можливою алергією до компонентів вакцини, що зазначені у її складі.
Компоненти вакцин як потенційний алерген | Вакцини для профілактики |
Тактика вакцинації |
Яєчний білок | Кору, епідемічного паротиту, краснухи та вітряної віспи | Вводити вакцину звичайним способом без застосування спеціальних запобіжних заходів. Залишкова кількість яєчного білка, що може бути присутня в цих вакцинах, є недостатньою для ініціації алергічної реакції. Особи в анамнезі з анафілактичною реакцією до яєчного білка можуть бути щеплені вакцинами для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи, вакциною проти вітряної віспи. Реципієнти вакцини не мають проходити скринінгових обстежень щодо алергії до яєчного білка |
Грипу | Вводити вакцину звичайним способом без застосування спеціальних запобіжних заходів. Особи з алергією до яєчного білка (в тому числі і ті, у кого розвивалися анафілактичні реакції після вживання в їжу яйця) можуть бути щеплені інактивованою вакциною проти грипу без додаткових заходів застереження відповідно до стандартної практики введення вакцин |
|
Жовтої лихоманки | Якщо результат щодо шкірної проби з вакциною позитивний, вводити малими дозами під наглядом. Вакцини від ЖЛ, що були виготовлені з використанням курячого ембріона, з більшою ймовірністю можуть містити яєчний білок або білки ембріона, що у свою чергу підвищує ризик розвитку алергічної реакції у осіб з алергією до яйця. Отже, вакцина проти жовтої лихоманки не має рутинно використовуватися у осіб з відомою алергією до яєчного білка |
|
Желатин | Відповідно до вакцини | Якщо результат щодо шкірної проби з вакциною позитивний, вводити малими дозами під наглядом |
Лактоза | АКДП/АаКДП | Вводити вакцину звичайним способом без застосування спеціальних запобіжних заходів |
Дріжджі | Гепатиту B | Якщо результат щодо шкірної проби з вакциною позитивний, вводити малими дозами під наглядом |
Латекс | Відповідно до вакцини | Вводити вакцину звичайним способом без застосування спеціальних запобіжних заходів |
- Постійним протипоказанням до проведення подальших щеплень є лише тяжка алергічна реакція (анафілаксія) на попередню дозу цієї конкретної вакцини. Вирішення питання щодо введення інших вакцин залежить від складових компонентів цих вакцин (дивіться таблицю вище). Винятком з цього правила є введення вакцини за життєвими показаннями (екстрена профілактика сказу): в цьому випадку вакцинація не має протипоказань.
Чи є потреба в прийомі антигістамінних (протиалергічних) препаратів перед щепленням?
Ні, такої потреби нема. Рідкісні тяжкі алергічних реакцій (анафілаксії) ці препарати не профілактують, проте, як і будь-які інші медикаменти, мають побічну дію, яку можна сплутати з побічною реакцією на щеплення. Важливо розуміти, що одна зі стандартних реакції на введення більшості вакцин – почервоніння в місці ін’єкції – не має алергічної природи, тож її нема потреби “лікувати” препаратами від алергії.
Як щодо реальних тяжких алергічних реакцій на щеплення? Як часто вони зустрічаються?
Важливо зауважити, що загрозливі алергічні реакції на інші медикаменти (наприклад, антибіотики), продукти харчування чи укуси комах зустрічаються набагато частіше, ніж на щеплення, проте ніхто через це не відмовляється від прийому ліків, їжі чи прогулянок на природі, проаналізувавши можливі ризики та вигоди.
Наразі відомо, що з кожного мільйону введених доз вакцини приблизно одна (~0.0001%) завершиться тяжкою алергічною реакцією – анафілактичним шоком. Цифри трохи вищі у випадку введення мРНК вакцин від COVID-19: 2-5 анафілактичних реакцій на мільйон введених доз. Тобто більшість медпрацівників та медичних установ, що вводять десятки доз вакцини щодня, можуть навіть не зіткнутися з анафілактичною реакцією у своїй практиці, якщо коректно проводять скринінг перед проведенням щеплення. Крім того, навіть цей незначний ризик компенсується тим фактом, що процедура щеплення – на відміну, наприклад, від прийому ліків вдома – проводиться виключно в медичних установах. Тож навіть у випадку анафілактичної реакції пацієнтові зможуть надати необхідну медичну допомогу. Тому після проведення вакцинації пацієнтові рекомендовано до 30 хвилин знаходитись в медзакладі під наглядом фахівців.
Існує думка, що вакцинація дітей провокує розвиток у них алергічних захворювань. Чи це правда?
Ні, фактів, які б підтверджували цю теорію, нема. Навпаки, існують дослідження, що свідчать про зворотне: у вакцинованих дітей алергічні захворювання розвиваються рідше, ніж у їхніх нещеплених однолітків.