Групи медичного ризику

Передчасно народжені діти

Вакцинація передчасно народжених дітей є вкрай важливою, адже ці маленькі пацієнти є більш вразливими до інфекційних захворювань, ніж інші діти. На жаль, через необґрунтовані побоювання “поспішайчики”, як їх ласкаво називають мами та лікарі, залишаються без необхідного їм захисту від смертельно небезпечних хвороб. Насправді ж ці діти потребують вакцинації за ширшим, ніж інші діти, календарем: вони мають бути додатково щеплені від пневмококової та ротавірусної інфекцій. В Україні вакцинація передчасно народжених дітей регулюється розділом 5.14 наказу МОЗ №2070. Також деякі рекомендації щодо вакцинації цієї групи медичного ризику можна знайти у листі МОЗ, що містить рекомендації з окремих питань проведення щеплень населення за власні та кошти інших джерел, незаборонених законодавством, в межах чинного Національного календаря щеплень.

Якими є загальні принципи вакцинації передчасно народжених дітей?

Передчасно народжені діти, що є стабільними в медичному розумінні, мають бути щеплені так само, як і немовлята, народжені в строк, якщо маса дитини не є протипоказанням до проведення вакцинації дитини. Незалежно від гестаційного віку доза вакцин не зменшується.
Місцем вакцинації для передчасно народжених дітей є передня поверхня стегна. Вибір голки залежить від м’язової маси у місці введення вакцини.
Якщо дитина до початку вакцинації проти дифтерії, правця, кашлюку та поліомієліту все ще перебуває в стаціонарі, вакцинація проводиться за віком згідно з чинним Календарем щеплень. Для щеплення проти поліомієліту на час перебування дитини в стаціонарі використовується лише вакцина ІПВ (інактивована поліомієлітна вакцина).
Ризик виникнення апное після вакцинації зростає в немовлят, які народжені передчасно. Таким дітям (гестаційний вік ?28 тижнів вагітності) потрібно забезпечити респіраторний моніторинг протягом 48-72 годин після введення першої дози. Якщо у дитини спостерігалися епізоди апное, брадикардія або десатурація після першої вакцинації, наступні щеплення рекомендовано також проводити в умовах стаціонару з респіраторним моніторингом протягом 48-72 годин.

Якою є тактика вакцинації передчасно народжених дітей залежно від вакцини, що вводиться?

Вакцина/збудник	Тактика вакцинації
БЦЖ	Діти, що народилися пізніше 34 тижня гестації, можуть бути щеплені БЦЖ незабаром після народження. Діти, що народилися раніше 34 тижня гестації, не мають отримувати щеплення БЦЖ, поки не настане 34 тиждень гестації.Щеплення БЦЖ щойно народжених дітей з низькою масою тіла проводиться після досягнення дитиною маси тіла 2000 г. При народженні недоношеної дитини вагою менше 2000 г вакцинація проти туберкульозу здійснюється по досягненні дитиною маси тіла 2000 г до виписки із лікарні.
АКДП/АаКДП, поліомієліт, хіб-інфекція	Три дози, починаючи від віку 6 тижнів. У разі застосування полівалентних вакцин, рекомендовано використовувати схему, що передбачає введення трьох доз комбінованої вакцини АаКДП / АКДП, Хіб, поліомієліт, гепатит В починаючи від віку 6 тижнів (у своєму хронологічному віці без корекції зважаючи на недоношеність). Для щеплення проти поліомієліту на час перебування дитини в стаціонарі використовується лише ІПВ. У випадку використання комбінованих вакцин, рекомендована схема вакцинації – 2-4-6-18 місяців незалежно від введеної дози вакцини від гепатиту В в перші 12 годин життя.
Пневмококова інфекція	Діти, що народжені до 32 тижнів гестації або мають хронічну хворобу легень: • ПКВ за схемою 3+1, в іншому разі – за Календарем щеплень. • Дві дози ППВ (23-валентна пневмококова полісахаридна вакцина), перша доза після досягнення 2 років; друга доза вводиться через 5 років після першої.
Ротавірусна інфекція	Стабільні в медичному розумінні передчасно народжені немовлята мають бути вакциновані в тому самому віці, що і доношені немовлята. Є теоретичний ризик виникнення захворювання внаслідок трансмісії вакцинного вірусу. Якщо немовля у віці 6 тижнів все ще перебуває в стаціонарі, перша доза вакцини: • вводиться в день виписки, якщо на момент виписки дитині ще не виповниться 15 тижнів; або • вводиться під час перебування немовляти в лікарні, якщо виписка не відбудеться до виповнення дитині 15 тижнів.
Гепатит В	Перша доза вакцини проти гепатиту В вводиться в перші 12 годин життя дитини незалежно від маси тіла. Новонародженим з масою тіла до 2000 г вакцинація проти гепатиту В проводиться незалежно від статусу матері щодо гепатиту В. У такому разі доза вакцини проти гепатиту В, що введена новонародженій дитині з масою менше ніж 2000 г, не зараховується як доза первинної імунізації. Якщо мати новонародженого HBsAg «+» (позитивна), вакцинація проти гепатиту В проводиться в перші 12 годин життя дитини незалежно від маси тіла. Разом з вакцинацією, але не пізніше першого тижня життя, в іншу ділянку тіла рекомендовано ввести специфічний імуноглобулін проти гепатиту В з розрахунку 40 МО/кг маси тіла та не менше 100 МО. Дитині, яка народилася у матері з невідомим статусом щодо HBsAg, щеплення проводиться обов’язково в перші 12 годин життя з одночасним дослідженням статусу матері за HBsAg. У разі отримання позитивного результату в матері для профілактики гепатиту В дитині вводиться специфічний імуноглобулін проти гепатиту В відповідно до його використання у дитини, народженої від HBsAg «+» (позитивної) матері. Після досягнення дитиною хронологічного віку 1 місяць вакцинація має бути проведена наступною серією щонайменше із трьох введень вакцин. У випадку використання комбінованих вакцин, рекомендована схема вакцинації від гепатиту В – 2-4-6-18 місяців незалежно від введеної дози в перші 12 годин життя.
Грип	Недоношені діти мають високий рівень супутніх патологій, які збільшують ризик ускладнень грипу, що можуть включати респіраторні, серцеві та неврологічні стани. Недоношені діти повинні отримувати щеплення від грипу щороку, починаючи з ≥ 6- місячного віку. Якщо дитина отримує вперше в житті щеплення проти грипу, то вона повинні отримати 2 дози вакцини з інтервалом не менше 4 тижнів, потім 1 дозу щороку.