Групи медичного ризику

Чи є порушення згортання крові протипоказом до вакцинації?

Пацієнти із порушеннями згортання крові мають бути захищені від вакцинокерованих хвороб, як і всі інші пацієнти. В даному випадку мова йде не про протипокази до проведення щеплень, а про певні застереження, які медичний працівник має взяти до уваги перед проведенням процедури, а саме ризики появи гематоми та виникнення кровотечі.

Якщо порушення згортання крові не є протипоказом до вакцинації, чому тоді в інформованій згоді на проведення щеплення є питання щодо розладів кровотворення?

Форма інформованої згоди на проведення профілактичних щеплень, яка використовується в Україні, є загальною для вакцинації проти будь-якої інфекційної хвороби. Це своєрідний чек-лист, що дозволяє медичному працівникові взяти до уваги різні питання, пов’язані зі станом здоров’я особи, щодо якої приймається рішення про протипоказання/особливості до вакцинації. Позитивна відповідь на запитання автоматично не означає наявність протипоказання. Але має бути взята медпрацівником до уваги. Наприклад, якщо є розлади кровотворення, то лікар має уточнити їх характер, супутній прийом препаратів, тощо. Це може стосуватися як, наприклад, наявності онкогематологічної патології, так і проблеми згортання крові.

Які особливості вакцинації пацієнтів з порушенням згортання крові необхідно взяти до уваги медичному працівникові, що проводить щеплення?

Вакцинація під час захворювань, що характеризуються тяжкими порушеннями згортання крові, регламентується наказом МОЗ №2070, розділом 5.16. Згідно цього розділу:

• Через ризик утворення гематоми внаслідок внутрішньом’язової ін’єкції особам з порушеннями згортання крові потрібно розглянути підшкірний або внутрішньошкірний шлях введення вакцин. Якщо пацієнту з порушенням згортання крові показана вакцинація проти гепатиту В або інша вакцина, що потребує внутрішньом’язового введення, її слід вводити внутрішньом’язово лише тоді, коли лікарю відомий ризик виникнення кровотечі у цього пацієнта та є можливим оцінити, що внутрішньом’язове введення вакцини буде достатньо безпечним.
• Якщо пацієнт отримує терапію щодо гемофілії або аналогічну терапію, вакцини можуть бути введенні внутрішньом’язово незабаром після введення лікувального засобу.
• Потрібно використовувати тонку голку (розмір 23G або меншого розміру) і після введення вакцини застосовувати легку компресію на ділянку введення (без тертя) протягом щонайменше 2 хв. Пацієнт або члени сім’ї, батьки повинні бути проінформовані про ризик розвитку гематоми від ін’єкції.
• Пацієнти, які отримують антикоагулянтну терапію, можуть мати такі самі ризики щодо кровотечі, як і пацієнти з дефіцитами факторів згортання крові, тому слід дотримуватися тих самих рекомендацій щодо внутрішньом’язового введення вакцин.