Групи медичного ризику

ВІЛ-інфекція

Для людей, що живуть з ВІЛ, вакцинація від інфекційних хвороб є надзвичайно важливою, адже вони особливо вразливі до цих захворювань. Тож особам, що живуть з ВІЛ, не лише можна, але й необхідно вакцинуватися як згідно Національного календаря щеплень, так і додатково.

Чи можуть особи з ВІЛ бути щепленими неживими вакцинами?

Так, можуть, і це є вкрай рекомендованим для них. До неживих вакцин відносяться такі вакцини: від гепатитів А та В, дифтерії, правця, кашлюку, інактивована вакцина від поліомієліту (ІПВ), інактивовані ін’єкційні вакцини від грипу (Ваксігрип, Джисі Флю, Інфлувак), вакцини від COVID-19 (як інактивовані, так і векторні та м-РНК вакцини), від пневмокової та менінгокової інфекцій, від ВПЛ (вірусу папіломи людини).

Чи можуть особи з ВІЛ бути щепленими живими вакцинами?

Можливість щеплення ВІЛ-інфікованих пацієнтів живими вакцинами залежить від рівня СD4-клітин. Якщо рівень CD4+ >200 клітин/мм3 (>15 %), тоді вводити живі вакцини можна. До живих відносяться наступні вакцини: КПК (від кору, паротиту та краснухи), ОПВ (жива оральна вакцина від поліомієліту), вакцина від вітряної віспи, вакцина від жовтої лихоманки, оральна вакцина від ротавірусної інфекції, БЦЖ (від туберкульозу), оральна вакцина від черевного тифу, жива інтраназальна вакцина від грипу (не застосовується в Україні).

Від яких інфекцій варто додатково вакцинуватись пацієнтам з ВІЛ?

Якщо ваш рівень CD4+ >200 клітин/мм 3 (>15 %), окрім всіх щеплень згідно Національного календаря зверніть увагу на додаткові щеплення від таких інфекцій:

  • Грип
  • Пневмококова інфекція
  • Менінгококова інфекція
  • Гепатит В (якщо ви не отримали курс щеплень в дитинстві)
  • Гепатит А
  • COVID-19
  • Вітряна віспа
  • ВПЛ

Якщо ваш рівень CD4+ нижчий за 200 клітин/мм 3 (>15 %), ви можете і маєте щепитись неживими вакцинами. Окрім неживих вакцин, передбачених Календарем (від гепатиту В, дифтерії, правця, кашлюку, інактивованої вакцини від поліомієліту, хіб-інфекції) зверніть увагу на додаткові щеплення від таких інфекцій:

  • Грип
  • Пневмококова інфекція
  • Менінгококова інфекція
  • Гепатит В (якщо ви не отримали курс щеплень в дитинстві; схема вакцинації в такому випадку передбачає введення чотирьох доз з подальшим проведенням аналізу на наявність захисних антитіл. У випадку їх відсутності проводиться повторний курс вакцинації, що складається з 3-х доз)
  • Гепатит А (з подальшим проведенням аналізу на наявність захисних антитіл)
  • COVID-19
  • ВПЛ (в цьому випадку використовується 3-х дозова схема введення незалежно від віку вакцинованого)

 

Як підсумовує рекомендації з вакцинаціїї ВІЛ-інфікованих пацієнтів наказ МОЗ №2070 (пункт 5.9.1)?

Вакцина Особи з безсимптомним перебігом ВІЛ-інфекції Особи з симптомами

ВІЛ-інфекції
БЦЖ Вакцинація проводиться (новонародженим) Протипоказання
АКДП/АаКДП/АП/АДП-М/АДП Так, відповідно до Календаря щеплень за віком
Hib Так, відповідно до Календаря щеплень за віком
Поліомієліт Вакцинація за віком відповідно до Календаря щеплень Залежить від рівня СD4
КПК Так Так, якщо рівень CD4+ >200 клітин/мм 3 (>15 %)
Грип (інактивована) Так, рекомендована
Ротавірус Недостатньо даних
Гепатит В Так Так, чотири дози, подвійна доза, потрібно визначити факт сероконверсії, повторне введення
Гепатит A Так Так, потрібно визначити факт сероконверсії, повторне введення
Вітряна віспа Так Так, якщо рівень CD4+ >200 клітин/мм–3 (>15 %)
Черевний тиф (інактивована) Так Так, якщо рівень CD4+ >200 клітин/мм–3
ВПЛ Так, схема вакцинації передбачає введення трьох доз
Пневмококова інфекція Так, рекомендовано
Менінгококова інфекція (Meн ABCWY) Так, рекомендовано
Факт сероконверсії після закінченої серії вакцинації проти гепатиту В підтверджується позитивним результатом визначення анти-HBsAg. Лабораторне обстеження проводиться через 1-2 місяці після завершення серії вакцинації. У разі негативного результату – повторити введення трьох доз вакцини з визначенням факту сероконверсії.

Факт сероконверсії після закінченої серії вакцинації проти гепатиту А підтверджується позитивним результатом визначення анти-HAV. Лабораторне обстеження проводиться через 1-2 місяці після завершення серії вакцинації.

Постконтактна профілактика кору в осіб, що живуть з ВІЛ, шляхом введення загального імуноглобуліну людського проводиться за епідемічними показаннями обов’язково незалежно від попередньо проведеної вакцинації.

Вакцинація ОПВ контактних залежить від наявності протипоказань до вакцинації ОПВ, якщо особа підлягає вакцинації за віком відповідно до Календаря щеплень.